"Чи не повідомити мені вам про найбільш тяжкі гріхи (кабаїр)?*" Люди сказали: "Так, звісно, о Посланець Аллага!" Він сказав: "Це надання Аллагу співтоваришів і нешанобливе відношення до батьків". І він піднявся в положення сидячи, після того, як був напівлежачи, і продовжив: "І брехливі слова та лжесвідчення!" І він повторював це так довго, що ми почали говорити [про себе із жалю до нього]: "Ах, якби він зупинився!"» «Великі гріхи – це надання Аллагу співтоваришів, нешанобливе відношення до батьків, вбивство людини і брехлива клятва». «Уникайте семи смертних гріхів!*». Вони запитали: «О Посланець Аллага, яких саме?» Він сказав: Поклоніння іншим поряд з Аллагом, чаклунство, вбивство душі, яку Аллаг заборонив, окрім як по праву, вживання доходу з лихварства, привласнення майна сироти, втечі з поля бою, та наклеп на праведних, не причетних до перелюбу віруючих жінок». «Коли два мусульманина схрещують мечі, то і вбивця, і вбитий потраплять до Вогню*». Я запитав: «О Посланець Аллага! Ось цей - вбивця, але чому ж і вбитий теж?» Він відповів: «Адже він теж робив усе, щоб вбити свого товариша». «Воістину, праведного товариша і поганого товариша можна порівняти з продавцем мускусу і людиною, яка роздуває ковальські міхи*. Щодо продавця мускусу, то він або подарує тобі щось зі свого товару, або продасть тобі його, або, щонайменше, ти відчуєш приємні пахощі, що йдуть від нього. Що ж стосується того, хто роздмухує міхи, то він або пропалить твій одяг, або, щонайменше, ти відчуєш від нього сморід». “Усі члени моєї громади перебуватимуть у благополуччі, крім тих, хто здійснює гріхи відкрито*, а до відкритого здійснення гріхів відноситься те, коли будь-хто скоїв щось уночі, а на ранок Аллаг уже приховав це, проте він [ганьбить самого себе], розповідаючи комусь: “О, такий-то! Учора я вчинив те-то і те-то”, і тим самим зриваючи з себе покривало, яким вкрив його Господь [напередодні]”». :