عن أبي بَكرة رضي الله عنه قال: سمعت رسول الله صلى الله عليه وسلم يقول:
«إِذَا الْتَقَى الْمُسْلِمَانِ بِسَيْفَيْهِمَا فَالْقَاتِلُ وَالْمَقْتُولُ فِي النَّارِ»، فَقُلْتُ: يَا رَسُولَ اللهِ هَذَا الْقَاتِلُ، فَمَا بَالُ الْمَقْتُولِ؟ قَالَ: «إِنَّهُ كَانَ حَرِيصًا عَلَى قَتْلِ صَاحِبِهِ».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 31]
المزيــد ...
Передається від Абі Бакрата (нехай буде задоволений ним Аллаг), що він сказав: Я чув як Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Коли два мусульманина схрещують мечі, то і вбивця, і вбитий потраплять до Вогню». Я запитав: «О Посланець Аллага! Ось цей - вбивця, але чому ж і вбитий теж?» Він відповів: «Адже він теж робив усе, щоб вбити свого товариша».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 31]
Пророк (мир йому і благословення Аллага) розповідає нам, якщо два мусульманина зустрінуться і схрестять мечі з наміром вбити один одного, то обидва вони увійдуть до Вогню: вбивця — тому що він вбив свого товариша, а вбитий — тому що він прагнув зробити те ж саме. Сподвижникам було незрозуміло те, чому вбитий опиниться у Вогні. Тому Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав, що вбитий також опиниться у Вогні через своє старання вбити свого товариша, і якби не та обставина, що його було вбито першим, то він не зупинився б поки не довів свої наміри до кінця.