عن أبي بَكرة رضي الله عنه قال: سمعت رسول الله صلى الله عليه وسلم يقول:
«إِذَا الْتَقَى الْمُسْلِمَانِ بِسَيْفَيْهِمَا فَالْقَاتِلُ وَالْمَقْتُولُ فِي النَّارِ»، فَقُلْتُ: يَا رَسُولَ اللهِ هَذَا الْقَاتِلُ، فَمَا بَالُ الْمَقْتُولِ؟ قَالَ: «إِنَّهُ كَانَ حَرِيصًا عَلَى قَتْلِ صَاحِبِهِ».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 31]
المزيــد ...
Передається від Абу Бакри, нехай буде задоволений ним Аллаг, що він сказав: Я чув, як Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав:
«Коли два мусульмани схрещують мечі, то і вбивця, і вбитий опиняться у Вогні». Я запитав: «О Посланець Аллага, а вбивця — це зрозуміло, але чому і вбитий?» Він сказав: «Адже він також прагнув убити свого товариша».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 31]
Пророк, мир йому і благословення Аллага, повідомляє, що коли два мусульмани зустрінуться й схрестять мечі з наміром убити один одного, то обидва увійдуть до Вогню: вбивця — бо вбив свого товариша, сподвижники здивувалися: чому вбитий потрапить до Вогню? І Пророк, мир йому і благословення Аллага, пояснив, що він теж прагнув убити свого товариша, і єдина причина, чому він не зробив цього — те, що його випередив інший.