عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَ رضي الله عنه قَالَ: سَمِعْتُ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَقُولُ:
«كُلُّ أُمَّتِي مُعَافًى إِلَّا المُجَاهِرِينَ، وَإِنَّ مِنَ المُجَاهَرَةِ أَنْ يَعْمَلَ الرَّجُلُ بِاللَّيْلِ عَمَلًا، ثُمَّ يُصْبِحَ وَقَدْ سَتَرَهُ اللَّهُ عَلَيْهِ، فَيَقُولَ: يَا فُلاَنُ، عَمِلْتُ البَارِحَةَ كَذَا وَكَذَا، وَقَدْ بَاتَ يَسْتُرُهُ رَبُّهُ، وَيُصْبِحُ يَكْشِفُ سِتْرَ اللَّهِ عَنْهُ».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 6069]
المزيــد ...
Передається від Абу Гурайри, що він сказав: «Я чув, що посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
“Усі члени моєї громади перебуватимуть у благополуччі, крім тих, хто грішить відкрито, а до відкритого скоєння гріхів відноситься те, коли людина натворила щось уночі, а на ранок Аллаг уже скрив її, проте вона [ганьбить саму себе], розповідаючи комусь: “О, такий-то! Учора я вчинив те-то і те-то”, і тим самим зриваючи з себе покров, яким укрив його Господь його [напередодні]”».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 6069]
Пророк (мир йому і благословення Аллага) пояснив, що мусульманин, який скоїв гріх, може сподіватися на помилування і прощення від Аллага, проте на прощення не заслуговує та людина, яка скоїла гріх з гордістю і безсоромністю, як на приклад: вона скоїла гріх вночі, а на ранок Аллаг скрив її вчинок і прикрив її від осуду людей, але вона стала розповідати іншим про свій гріх, який скоїла вчора, коли була під покровом Господа свого, і цими словами вона знімає з себе той покров, яким вкрив її Аллаг!