عن عمر بن الخطاب رضي الله عنه قال: إنه سمع نبي الله صلى الله عليه وسلم يقول:
«لَو أَنَّكُمْ تَتَوَكَّلُونَ عَلَى اللهِ حَقَّ تَوَكُّلِهِ، لَرَزَقَكُمْ كَمَا يَرْزُقُ الطَّيْرَ، تَغْدُو خِمَاصًا وَتَرُوحُ بِطَانًا».
[صحيح] - [رواه الترمذي وابن ماجه وأحمد] - [مسند أحمد: 205]
المزيــد ...
Передається від Умара ібн аль-Хаттаба (нехай буде задоволений ним Аллаг), що він чув, як Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Якби ви поклалися на Аллага відповідним чином, то отримували б свою життєву долю так, як отримує птах, який вранці вилітає з порожнім животом, а повертається ввечері – з повним».
[صحيح] - [رواه الترمذي وابن ماجه وأحمد] - [مسند أحمد - 205]
Розповідає нам Пророк (мир йому і благословення Аллага), що ми маємо сподіватися та уповати тільки на Всевишнього Аллага у всіх своїх справах. А по справжньому сподіватися — це покладатися на Всемогутнього і Великого Аллага у здобутті того, що приносить нам користь, і у відведенні шкоди, у всьому, що стосується, як наших побутових життєвих справ і ситуацій, так і у справах, пов'язаних з релігією. Адже, воістину, не дає, і не позбавляє, не шкодить і не приносить користь ніхто, крім Всевишнього Аллага, і кожному необхідно користуватися причинами, які приносять йому користь і позбавляють шкоди, одночасно покладаючись на Аллага. Тобто, ми повинні робити ті дії, які сприяють отриманню користі і відводять від нас біди, щиро покладаючись на Аллага. І якщо ми так будемо себе поводити, то побачимо, що Аллаг подбає про нас так само, як Він дбає про птахів, які вилітають вранці голодними зі своїх гнізд, а ввечері повертаються з повними животами. Така поведінка птахів є своєрідним прикладом того, як сумлінно необхідно ставитися до пошуку свого прожитку, без перекладання обов’язків на інших та без лінощі.