عن أبي موسى رضي الله عنه قال: قال رسول الله صلى الله عليه وسلم:
«إِنَّ اللهَ لَيُمْلِي لِلظَّالِمِ، حَتَّى إِذَا أَخَذَهُ لَمْ يُفْلِتْهُ» قَالَ: ثُمَّ قَرَأَ: «{وَكَذَلِكَ أَخْذُ رَبِّكَ إِذَا أَخَذَ الْقُرَى وَهِيَ ظَالِمَةٌ إِنَّ أَخْذَهُ أَلِيمٌ شَدِيدٌ}[هود: 102]»
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 4686]
المزيــد ...
Передається від Абу Муси, нехай буде задоволений ним Аллаг, що він сказав: сказав Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага:
«Воістину, Аллаг дає відстрочку несправедливому, але коли схопить його, то вже не відпустить». Потім він, мир йому і благословення Аллага, прочитав:
{Таке покарання Господа твого, коли Він карає поселення, що були несправедливими. Воістину, покарання Його — болісне й суворе!} [Сура Гуд: 102].
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 4686]
Пророк, мир йому і благословення Аллага, застерігає від продовження у несправедливості — через гріхи, багатобожжя та несправедливість по відношенню до людей у їхніх правах. Воістину, Аллаг Всевишній дає відстрочку несправедливому, відкладає його покарання, подовжує йому життя та його майно, і не поспішає карати його. Якщо ж він не покається, то Аллаг схопить його, і не відпустить його, і не залишить його — через численність його несправедливостей.
А потім він, мир йому і благословення Аллага, прочитав Слова Аллага:
{Таке покарання Господа твого, коли Він карає поселення, що були несправедливими. Воістину, покарання Його — болісне й суворе!} [Сура Гуд: 102].