عن عائشة أم المؤمنين وعبد الله بن عباس رضي الله عنهما قالا:
لَمَّا نَزَلَ بِرَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ طَفِقَ يَطْرَحُ خَمِيصَةً لَهُ عَلَى وَجْهِهِ، فَإِذَا اغْتَمَّ بِهَا كَشَفَهَا عَنْ وَجْهِهِ، فَقَالَ وَهُوَ كَذَلِكَ: «لَعْنَةُ اللَّهِ عَلَى اليَهُودِ وَالنَّصَارَى، اتَّخَذُوا قُبُورَ أَنْبِيَائِهِمْ مَسَاجِدَ» يُحَذِّرُ مَا صَنَعُوا.
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 435]
المزيــد ...
Передається від 'Аїші та від Ібн Аббаса (нехай буде задоволений ними обома), що вони сказали:
«Коли Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) був у передсмертних стражданнях, він став прикривати тканиною обличчя, а коли йому ставало важко дихати, то він прибирав її. І перебуваючи в такому стані, він сказав: "Хай прокляне Аллаг тих юдеїв та християн, які перетворили могили своїх пророків на місця поклоніння!" – Так він застеріг від того, що вони зробили".
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 435]
Аїша та Ібн Аббас (нехай буде задоволений ними Аллаг) розповідають, що коли Пророк (мир йому і благословення Аллага) був у передсмертному стані, він накривав своє обличчя тканиною, а якщо йому було важко дихати через передсмертні страждання, то він знімав її з обличчя, і в такому тяжкому стані він наголошував, що Аллаг прокляв юдеїв та християн, і віддалив їх від своєї милості за те, що вони побудували мечеті на могилах своїх пророків. Та якби не критична важливість, цього питання, то він не згадав би про це в своєму тяжкому стані. Пророк (мир йому і благословення Аллага) заборонив своїй громаді уподібнюватися їм у цих діях, адже це – із характерних дій юдеїв та християн, і тому що він є безпосередньою причиною для багатобожжя.