عن عبد الله بن مسعود رضي الله عنه قال: سمعت رسول الله صلى الله عليه وسلم يقول:
«إنَّ الرُّقَى والتَمائِمَ والتِّوَلَةَ شِرْكٌ».
[صحيح] - [رواه أبو داود وابن ماجه وأحمد] - [سنن أبي داود: 3883]
المزيــد ...
Передається від Абдуллага ібн Мас’уда, нехай буде задоволений ним Аллаг:
«Я чув, як Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав:
„Воістину, заклинання, талісмани та привороти — це багатобожжя (ширк)“».
[صحيح] - [رواه أبو داود وابن ماجه وأحمد] - [سنن أبي داود - 3883]
Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, пояснив, що використання деяких речей для того, щоб відвернути шкоду або отримати користь — не покладаючись на Аллага — є багатобожжям. Адже ніхто не може відвернути шкоду або принести користь, окрім Всевишнього Аллага. І до таких речей належать:
Перше: заклинання — це вислови, якими в доісламську добу користувалися задля лікування хвороб, і які містили в собі прояви багатобожжя.
Друге: талісмани — тобто різні підвіски, намистини, нитки та подібне, які вішають на дітей, тварин та інших, вважаючи, що вони захищають від пристріту.
Третє: тіваля — це приворот, який виготовляється, щоб викликати любов одного з подружжя до іншого.
Усі ці речі є проявами багатобожжя, бо вони є вигаданими причинами, що не мають жодного обґрунтування — ані шаріатського, підтвердженого доказом, ані відчутного, підтвердженого достовірним досвідом. Люди приписали їм здатність приносити користь або відвертати шкоду, хоча Аллаг не зробив їх причинами, які дійсно діють. Що ж до дозволених причин, то до них належать: шаріатські причини, як-от читання Корану з наміром зцілення, та фізичні причини, як-от ліки, користь яких підтверджена досвідом. Але їх використання дозволено лише за умови переконання, що вони — лише засіб, тоді як користь і шкода перебувають лише в Руці Аллага.