Hadith: Заклинання, талісмани та приворот (тіваля) – надання Аллагу співтоваришів (ширк)

عن عبد الله بن مسعود رضي الله عنه قال: سمعت رسول الله صلى الله عليه وسلم يقول:
«إنَّ الرُّقَى والتَمائِمَ والتِّوَلَةَ شِرْكٌ».
[صحيح] - [رواه أبو داود وابن ماجه وأحمد] - [سنن أبي داود: 3883]

Передається від Абдуллага ібн Мас'уда (нехай буде задоволений ним Аллаг): «Я чув, як Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Заклинання, талісмани та приворот (тіваля) – надання Аллагу співтоваришів (ширк)».
[صحيح] - [رواه أبو داود وابن ماجه وأحمد] - [سنن أبي داود - 3883]

Explanation

Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) повідомив, що використання зазначених речей з метою відвести від себе біду або принести користь незалежно від волі Аллага є наданням Аллагу співтоваришів, тому що відводити біди або дарувати благо може лише Всевишній Аллаг, а саме:
Перше: заклинання – це слова, які використовували люди в доісламські часи з метою лікування хвороб, і ці слова містять прояви багатобожжя.
Друге: талісмани — це, наприклад, оберіги у вигляді намиста, яке вішають на дітей, тварин тощо для захисту від пристріту.
Третє: тіваля — це приворот, який робиться щоб одна людина закохалася в іншу.
І все це є проявами багатобожжя. Тому що всі ці зазначені приклади люди почали використовувати як інструменти для досягнення мети, хоча не мають для цього ніякої шаріатської основи. Вони надали цим діям нематеріальні властивості, яких не надавав їм Аллаг, адже Він не встановив того, щоб ці дії приводили до заявлених результатів ні в фізичному, ні в метафізичному прояві. А серед узаконених шаріатом нематеріальних причин є, наприклад, читання Корану над хворим. А до фізичних причин можна віднести ліки, дію яких було лабораторно доведено, але використання їх допустимо при наявності переконання, що вони є не більше ніж причинами, а фінальний результат у вигляді користі для людини, або відведення від неї біди – знаходяться в тільки руках Аллага.

Benefits from the Hadith

1. Велика увага приділена питанням збереження Єдинобожжя в серці людини від усього, що суперечить йому.
2. Заборона використовувати заговори, які містять в собі багатобожжя, а також талісмани та приворот.
3. Залежно від намірів людини, щодо цих трьох прикладів, важливо сказати: якщо людина робить ці речі, будучи переконаною в тому, що вони є лише нематеріальною причиною для результату, а сам результат – від Аллага, то це мале багатобожжя, адже людина надала їм ті властивості, які не надавав їм Аллаг.
4. Але якщо людина вважає, що ці речі самі по собі впливають на перебіг подій, незалежно від волі Аллага, то це вже буде великим багатобожжям.
5. Застереження від вчинення тих дій, які містять в собі елементи багатобожжя і є забороненими.
6. Заборона заклинань. Адже в більшості своїй вони є проявом багатобожжя, за винятком тих, які узаконенні шаріатом.
7. Необхідно прив’язувати своє серце Тільки до Аллага, бо Він є джерелом всілякого блага, та тільки з Його дозволу стаються біди, і в Нього немає ніяких співучасників, які могли б впливати на перебіг подій. Тож, ніхто не зможе принести добро, крім Аллага, і ніхто не зможе відігнати зло, крім Аллага Всевишнього.
8. Дозволені заклинання повинні відповідати трьом умовам. Перше: людина не повинна вважати, що це заклинання приносить користь саме собою, незалежно від Аллага, якщо ж він вважає так, то це заборонено, більше того, це є наданням Аллагу співтоваришів (ширк). Заклинання необхідно сприймати як причину, яка приносить користь лише з дозволу Аллага. Друге: заклинання не повинно суперечити шаріату, і може складатись з аятів Корану, або із вимовою Імен Аллага та Його атрибутів чи молитв Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) або молитв, які мають основу в шаріаті. Третє: заклинання має бути зі зрозумілим змістом, якщо це щось із категорії незрозумілих бурмотань і те, що використовують шарлатани, це не дозволено.