عن عبد الله بن مسعود رضي الله عنه قال: سمعت رسول الله صلى الله عليه وسلم يقول:
«إنَّ الرُّقَى والتَمائِمَ والتِّوَلَةَ شِرْكٌ».
[صحيح] - [رواه أبو داود وابن ماجه وأحمد] - [سنن أبي داود: 3883]
المزيــد ...
Передається від Абдуллага ібн Мас'уда (нехай буде задоволений ним Аллаг): «Я чув, як Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Заклинання, талісмани та приворот (тіваля) – надання Аллагу співтоваришів (ширк)».
[صحيح] - [رواه أبو داود وابن ماجه وأحمد] - [سنن أبي داود - 3883]
Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) повідомив, що використання зазначених речей з метою відвести від себе біду або принести користь незалежно від волі Аллага є наданням Аллагу співтоваришів, тому що відводити біди або дарувати благо може лише Всевишній Аллаг, а саме:
Перше: заклинання – це слова, які використовували люди в доісламські часи з метою лікування хвороб, і ці слова містять прояви багатобожжя.
Друге: талісмани — це, наприклад, оберіги у вигляді намиста, яке вішають на дітей, тварин тощо для захисту від пристріту.
Третє: тіваля — це приворот, який робиться щоб одна людина закохалася в іншу.
І все це є проявами багатобожжя. Тому що всі ці зазначені приклади люди почали використовувати як інструменти для досягнення мети, хоча не мають для цього ніякої шаріатської основи. Вони надали цим діям нематеріальні властивості, яких не надавав їм Аллаг, адже Він не встановив того, щоб ці дії приводили до заявлених результатів ні в фізичному, ні в метафізичному прояві. А серед узаконених шаріатом нематеріальних причин є, наприклад, читання Корану над хворим. А до фізичних причин можна віднести ліки, дію яких було лабораторно доведено, але використання їх допустимо при наявності переконання, що вони є не більше ніж причинами, а фінальний результат у вигляді користі для людини, або відведення від неї біди – знаходяться в тільки руках Аллага.