عَنْ عَائِشَةَ أُمِّ المؤْمنينَ رَضيَ اللهُ عنها قَالَت:
كَانَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ إِذَا أَتَى الْمَرِيضَ يَدْعُو لَهُ قَالَ: «أَذْهِبِ الْبَاسَ، رَبَّ النَّاسِ، وَاشْفِ أَنْتَ الشَّافِي، لَا شِفَاءَ إِلَّا شِفَاؤُكَ، شِفَاءً لَا يُغَادِرُ سَقَمًا».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح مسلم: 2191]
المزيــد ...
Мати віруючих 'Аїша (нехай буде задоволений нею Аллаг) передає:
"Пророк (мир йому і благословення Аллага), відвідуючи [хворих] членів своєї родини, проводив по них своєю правою рукою і говорив: «О Аллаг, Господь людей, усунь хворобу, зціли, Ти – Зцілюючий, і немає зцілення, крім Твого зцілення, [зціли ж] так, щоб після цього не залишилося хвороби! (Азгібі-ль-ба'са, Рабба-н-насі, уашфі Анта-ш-Шафі, ля шифаа ілля шифау-ка шифаан ля югадіру сакаман)»".
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح مسلم - 2191]
Відвідуючи хворого, пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) звертався до Аллага з такою молитвою за нього: «О Аллаг, Господь людей», – їх Творець і Підтримувач їхнього існування; «видали хворобу», – тяжкість недуги; «зціли» цього хворого; «Ти», – Пречистий Ти, «Зцілюючий», – я шукаю наближення до Тебе за допомогою Твого імені Зцілюючий (Аш-Шафі); «і немає зцілення», – для хворого; «крім Твого зцілення», – і дарованого Тобою благополуччя і здоров'я, зціли ж абсолютним зціленням «так, щоб після цього не залишилося» ніякої «хвороби».