Хадіс: Джібріль постійно заповідував мені [добре ставлення] до сусіда, аж поки я не подумав, що йому буде надано право спадку

عن ابن عمر رضي الله عنهما قال: قال رسول الله صلى الله عليه وسلم:
«مَا زَالَ يُوصِينِي جِبْرِيلُ بِالْجَارِ، حَتَّى ظَنَنْتُ أَنَّهُ سَيُوَرِّثُهُ».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 6014]

Передається від Ібн Умара, нехай буде задоволений ним Аллаг, що Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав:
«Джібріль постійно заповідував мені [добре ставлення] до сусіда, аж поки я не подумав, що йому буде надано право спадку».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 6014]

Пояснення

Пророк, мир йому і благословення Аллага, повідомив, що Джібріль постійно повторював йому наказ дбати про сусіда — того, хто мешкає поруч, незалежно від того, мусульманин він чи невіруючий, родич чи ні, — зберігати його права, не шкодити йому, чинити йому добро і терпіти його незручності. І настільки часто він, мир йому і благословення Аллага, отримував ці настанови, що навіть подумав, що в одкровенні буде веління наділити сусіда часткою зі спадку, яку він отримає після смерті свого сусіда.

Корисні висновки з хадісу

1. Вказівка на високе положення сусіда та обов’язковість дотримання його прав.
2. Підтвердження важливості права сусіда у вигляді заповіді означає обов’язковість виявляти до нього пошану, доброзичливість і благодіяння, відвертати від нього шкоду, відвідувати у разі хвороби, вітати у радості та висловлювати співчуття під час нещастя.
3. Чим ближче двері сусіда до вас — тим більшим є його право на вас.
4. Досконалість шаріату проявляється у всьому, що веде до виправлення стану суспільства — у тому числі в доброму ставленні до сусідів і недопущенні шкоди з вашого боку.