عَنْ عُثْمَانَ رضي الله عنه قَالَ: سَمِعْتُ رَسُولَ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَقُولُ:
«مَا مِنَ امْرِئٍ مُسْلِمٍ تَحْضُرُهُ صَلَاةٌ مَكْتُوبَةٌ فَيُحْسِنُ وُضُوءَهَا وَخُشُوعَهَا وَرُكُوعَهَا، إِلَّا كَانَتْ كَفَّارَةً لِمَا قَبْلَهَا مِنَ الذُّنُوبِ، مَا لَمْ يُؤْتِ كَبِيرَةً، وَذَلِكَ الدَّهْرَ كُلَّهُ».
المزيد
Передається від Усмана ібн Аффана, нехай буде задоволений ним Аллаг, що він сказав:
«Я чув, як Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав:
«Немає такого мусульманина, якого застане час обов’язкової молитви, і який належним чином виконає її обмивання, смирення та поясні поклони, щоб ця молитва не стала спокутою за гріхи, вчинені до неї, якщо тільки він не вчинив тяжкого гріха. І так буде завжди».
