عَنْ خُرَيْمِ بْنِ فَاتِكٍ رضي الله عنه قَالَ: قَالَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ:
«الْأَعْمَالُ سِتَّةٌ، وَالنَّاسُ أَرْبَعَةٌ، فَمُوجِبَتَانِ، وَمِثْلٌ بِمِثْلٍ، وَحَسَنَةٌ بِعَشْرِ أَمْثَالِهَا، وَحَسَنَةٌ بِسَبْعِ مِائَةٍ، فَأَمَّا الْمُوجِبَتَانِ: فَمَنْ مَاتَ لَا يُشْرِكُ بِاللهِ شَيْئًا دَخَلَ الْجَنَّةَ، وَمَنْ مَاتَ يُشْرِكُ بِاللهِ شَيْئًا دَخَلَ النَّارَ، وَأَمَّا مِثْلٌ بِمِثْلٍ: فَمَنْ هَمَّ بِحَسَنَةٍ حَتَّى يَشْعُرَهَا قَلْبُهُ، وَيَعْلَمَهَا اللهُ مِنْهُ كُتِبَتْ لَهُ حَسَنَةً، وَمَنْ عَمِلَ سَيِّئَةً، كُتِبَتْ عَلَيْهِ سَيِّئَةً، وَمَنْ عَمِلَ حَسَنَةً فَبِعَشْرِ أَمْثَالِهَا، وَمَنْ أَنْفَقَ نَفَقَةً فِي سَبِيلِ اللهِ فَحَسَنَةٌ بِسَبْعِ مِائَةٍ، وَأَمَّا النَّاسُ، فَمُوَسَّعٌ عَلَيْهِ فِي الدُّنْيَا مَقْتُورٌ عَلَيْهِ فِي الْآخِرَةِ، وَمَقْتُورٌ عَلَيْهِ فِي الدُّنْيَا مُوَسَّعٌ عَلَيْهِ فِي الْآخِرَةِ، وَمَقْتُورٌ عَلَيْهِ فِي الدُّنْيَا وَالْآخِرَةِ، وَمُوَسَّعٌ عَلَيْهِ فِي الدُّنْيَا وَالْآخِرَةِ».
[حسن] - [رواه أحمد] - [مسند أحمد: 18900]
المزيــد ...
Передається від Хурайма ібн Фатіка, нехай буде задоволений ним Аллаг, що він сказав: Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав:
«Діянь — шість видів, а людей — чотири категорії. Є два обов’язкові наслідки, є відплата подібним за подібне, є добра справа, яка зараховується у десятикратному розмірі, і є добра справа, яка зараховується в семисоткратному розмірі.
Що стосується двох обов’язкових наслідків: той, хто помре, не поклоняючись нікому, окрім Аллага, увійде до Раю. А хто помре, поклоняючись іншим разом з Аллагом, той увійде до Вогню.
А що стосується відплати подібним за подібне: той, хто задумав здійснити добру справу, і твердо вирішив зробити її, і Аллаг знає щирість його наміру — тому буде записана одна повноцінна добра справа. А якщо людина здійснить погане діяння — їй буде записано один гріх.
Той, хто вчинить добру справу — отримає за неї десятикратну нагороду. А той, хто витратить (майно) на Шляху Аллага — отримає за це винагороду, помножену в сімсот разів.
Що ж до людей, то є серед них такі, кому було даровано достаток у мирському житті, але обмежено в Посмертному. А є ті, кому було обмежено в мирському житті, але даровано достаток у Посмертному. Є й ті, кому обмежено і в мирському, і в Посмертному. І є ті, кому даровано достаток і в мирському житті, і в Посмертному».
[حسن] - [رواه أحمد] - [مسند أحمد - 18900]
Повідомив Пророк, мир йому і благословення Аллага, що вчинки бувають шести видів, а люди — чотирьох категорій.
По-перше: той, хто помре, не надаючи Аллагу співтоваришів — для нього обов’язковим є Рай.
По-друге: той, хто помре, надаючи Аллагу співтоваришів — для нього обов’язковим є Пекло, у якому він перебуватиме вічно.
І ці два — це обов’язкові наслідки.
По-третє: заплановане благодіяння. Тобто, якщо людина мала намір зробити добру справу, і була щирою в намірі настільки, що серце її це відчуло, і Аллаг знав про її щирість, але через обставини вона не змогла здійснити задумане — їй буде записано повну добру справу.
По-четверте: вчинене зло. Тобто, хто скоїть погану справу — йому буде записано один гріх.
І ці два — з категорії “відплата подібним за подібне”, без примноження.
По-п’яте: добра справа, що множиться у десятикратному розмірі. Це стосується того, хто задумав добру справу і здійснив її — йому буде записано десять добрих справ.
По-шосте: добра справа, що множиться у сімсоткратному розмірі. Це стосується того, хто витратив щось на Шляху Аллага — йому буде записано сімсот добрих справ. Це з Милості та Щедрості Аллага до Своїх рабів.
Щодо чотирьох категорій людей:
Перший — це той, кому було надано щедрий наділ у мирському житті: він жив у достатку, насолоджувався благами цього світу та отримував усе, чого бажав. Проте в Останньому житті йому буде звужено долю, і його кінцевим притулком стане Вогонь. Це — образ багатого невіруючого.
Другий — це той, кому було обмежено наділ у мирському житті: він жив у скруті, стикаючись із нестачею, але в Останньому житті для нього буде розширено частку, і його кінцевим притулком стане Рай. Це — образ бідного віруючого.
Третій — це той, кому було обмежено наділ як у цьому житті, так і в Останньому: він жив у злиднях у мирському світі й буде позбавлений благ у вічності. Це — образ бідного невіруючого.
Четвертий — це той, кому було щедро даровано як у цьому житті, так і в Останньому: він мав достаток у мирському житті й отримає щедру нагороду в Останньому. Це — образ багатого віруючого.