عَنْ أَنَسِ بْنِ مَالِكٍ رضي الله عنه قَالَ: قَالَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ:
«إِنَّ اللهَ لَا يَظْلِمُ مُؤْمِنًا حَسَنَةً، يُعْطَى بِهَا فِي الدُّنْيَا وَيُجْزَى بِهَا فِي الْآخِرَةِ، وَأَمَّا الْكَافِرُ فَيُطْعَمُ بِحَسَنَاتِ مَا عَمِلَ بِهَا لِلَّهِ فِي الدُّنْيَا، حَتَّى إِذَا أَفْضَى إِلَى الْآخِرَةِ، لَمْ تَكُنْ لَهُ حَسَنَةٌ يُجْزَى بِهَا».
المزيد
Передається від Анаса ібн Маліка, нехай буде задоволений ним Аллаг, що він сказав: «Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав:
"Воістину, Аллаг не чинить несправедливо щодо віруючого: за благодіяння, яке він здійснив, йому дарується благо в цьому світі, і він отримає за нього винагороду в останньому житті. А що стосується невіруючого, то за добрі вчинки, які він звершив заради Аллага, йому буде дано у земному житті, а коли він прийде в останнє життя — він не матиме жодної доброї справи, за яку отримав би винагороду."»
