عَنِ ابْنِ عَبَّاسٍ رضي الله عنهما:
أَنَّ رَجُلًا أَتَى النَّبِيَّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، فَكَلَّمَهُ فِي بَعْضِ الْأَمْرِ، فَقَالَ: مَا شَاءَ اللهُ وَشِئْتَ، فَقَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: «أَجَعَلْتَنِي لِلَّهِ عَدْلًا؟ قُلْ: مَا شَاءَ اللهُ وَحْدَهُ».
[إسناده حسن] - [رواه ابن ماجه والنسائي في الكبرى وأحمد] - [السنن الكبرى للنسائي: 10759]
المزيــد ...
Передається зі слів Абдуллага ібн Аббаса, нехай буде задоволений ними обома Аллаг,
що одного разу один чоловік прийшов до Пророка, мир йому і благословення Аллага, і, розмовляючи з ним з певного питання, сказав:
«Так побажав Аллаг і ти».
На що Пророк, мир йому і благословення Аллага, сказав:
«Ти що, прирівняв мене до Аллага?! Скажи: “Так побажав лише Аллаг, Єдиний”»
[إسناده حسن] - [رواه ابن ماجه والنسائي في الكبرى وأحمد] - [السنن الكبرى للنسائي - 10759]
Один чоловік прийшов до Пророка Мухаммада, мир йому і благословення Аллага, і розмовляв з ним про одну справу, після чого сказав: «Так побажав Аллаг і ти». Пророк, мир йому і благословення Аллага, заперечив йому це висловлювання і пояснив, що поєднання волі творіння з волею Аллага за допомогою сполучника «і» є різновидом малого багатобожжя, і мусульманину заборонено вимовляти такі слова. Після цього він наставив його на правильний вислів: «Так побажав лише Аллаг, Один», тим самим навчаючи, що Аллаг має бути єдиним у Своїй волі, і що не дозволено пов’язувати Його волю з волею будь-кого з творінь жодним видом мовного поєднання.