عَنِ ابْنِ عَبَّاسٍ رضي الله عنهما:
أَنَّ رَجُلًا أَتَى النَّبِيَّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، فَكَلَّمَهُ فِي بَعْضِ الْأَمْرِ، فَقَالَ: مَا شَاءَ اللهُ وَشِئْتَ، فَقَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: «أَجَعَلْتَنِي لِلَّهِ عَدْلًا؟ قُلْ: مَا شَاءَ اللهُ وَحْدَهُ».
[إسناده حسن] - [رواه ابن ماجه والنسائي في الكبرى وأحمد] - [السنن الكبرى للنسائي: 10759]
المزيــد ...
Пережається зі слів 'Абдуллага ібн 'Аббаса (нехай буде задоволений Аллаг ним і його батьком),
що одного разу якийсь чоловік прийшов до Пророкові (мир йому і благословення Аллага) і він поговорив з ним про деякі питання, і сказав: «Так побажав Аллаг і ти!» – на що він відповів: «Ти що ж, рівняєш мене з Аллагом?!» Скажи: «Так побажав лише Аллаг, Один!»
[إسناده حسن] - [رواه ابن ماجه والنسائي في الكبرى وأحمد] - [السنن الكبرى للنسائي - 10759]
Один чоловік прийшов до пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллага) і заговорив з ним про якусь справу, в результаті чого сказав: «Так побажав Аллаг і ти!» Але Пророк (мир йому і благословення Аллага) одразу заперечив йому це висловлювання і сказав, що словесне приєднання волі когось із творінь до волі Аллага є формою малого багатобожжя, і такі слова мусульманину ніяк не дозволено вимовляти. А після свого заперечення вказав тому чоловікові на вірний вислів: «Так побажав лише Аллаг, Один!», адже, навіть в словах, мусульманин має дотримуватися єдинобожжя. Таким чином Пророк (мир йому і благословення Аллага) дав зрозуміти, що волю й бажання Аллага в жодному разі не можна пов'язувати з волею й бажанням когось іншого, а слід згадувати їх відокремлено й незалежно від чого б то не було.