عن أبي هريرة رضي الله عنه
عَنِ النَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، فِيمَا يَحْكِي عَنْ رَبِّهِ عَزَّ وَجَلَّ، قَالَ: «أَذْنَبَ عَبْدٌ ذَنْبًا، فَقَالَ: اللَّهُمَّ اغْفِرْ لِي ذَنْبِي، فَقَالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى: أَذْنَبَ عَبْدِي ذَنْبًا، فَعَلِمَ أَنَّ لَهُ رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ، وَيَأْخُذُ بِالذَّنْبِ، ثُمَّ عَادَ فَأَذْنَبَ، فَقَالَ: أَيْ رَبِّ اغْفِرْ لِي ذَنْبِي، فَقَالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى: عَبْدِي أَذْنَبَ ذَنْبًا، فَعَلِمَ أَنَّ لَهُ رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ، وَيَأْخُذُ بِالذَّنْبِ، ثُمَّ عَادَ فَأَذْنَبَ، فَقَالَ: أَيْ رَبِّ اغْفِرْ لِي ذَنْبِي، فَقَالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى: أَذْنَبَ عَبْدِي ذَنْبًا، فَعَلِمَ أَنَّ لَهُ رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ، وَيَأْخُذُ بِالذَّنْبِ، اعْمَلْ مَا شِئْتَ فَقَدْ غَفَرْتُ لَكَ».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح مسلم: 2758]
المزيــد ...
Передається від Абу Гурейри (нехай буде задоволений ним Аллаг), що він сказав:
Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав, передаючи від свого Господа, Благословенного і Піднесеного: «Один раб Аллага здійснив гріх і [щиро каяючись] сказав: «О Аллаг, пробач мені гріх мій!» І Всеблагий і Всевишній Аллаг сказав: «Раб Мій вчинив гріх, але Він знає, що є у нього Господь, Який пробачає гріхи і розраховує за гріхи!» Потім він знову здійснив гріх і [щиро каючись] сказав: «Господи, пробач мені гріх мій!» І Всеблагий і Всевишній Аллаг сказав: «Раб Мій вчинив гріх, але Він знає, що є в нього Господь, Який пробачає гріхи і стягує за гріхи! Я пробачив рабові Моєму, нехай він робить що забажає!».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح مسلم - 2758]
Передає Пророк (мир йому і благословення Аллага) слова від свого Господа, що коли будь-який раб Аллага вчинить якийсь гріх, а потім скаже: «О Аллаг, пробач мені гріх мій!», то Всеблагий і Всевишній Аллаг скаже: «Раб Мій здійснив гріх, проте він знає, що є у нього Господь, Який пробачає гріхи, покриває його і поблажливо ставиться до нього або карає. Я вже пробачив йому! І якщо раб Аллага знову вчинить якийсь гріх, але потім скаже: «О Аллаг, пробач мені гріх мій!», то Всеблагий і Всевишній Аллаг скаже: «Раб Мій згрішив, проте він знає, що є у нього Господь, Який пробачає гріхи, покриває його і поблажливо ставиться до нього або карає. Я вже пробачив Моєму рабу! І якщо раб Аллага знову вчинить якийсь гріх, але потім скаже: «О Аллаг, прости мені гріх мій!», то Всеблагий і Всевишній Аллаг скаже: «Раб Мій згрішив, проте він знає, що є у нього Господь, Який прощає гріхи, покриває його і поблажливо ставиться до нього або карає. Я вже пробачив Моєму рабові, і навіть якщо він згрішить знову, а за цим гріхом піде щире розкаяння із відчуттям шкоди за свою провину і наміром ніколи більше не повертатися до цього гріха, але здолає його слабкісь його душі, і він згрішить знову. І буде йому прощення доти, доки він чинить так, тобто щиро кається після кожного вчиненого гріха, бо покаяння стирає те, що було до нього».