Hadith: Один раб Аллага здійснив гріх і [щиро каяючись] сказав: «О Аллаг, пробач мені гріх мій!

عن أبي هريرة رضي الله عنه
عَنِ النَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، فِيمَا يَحْكِي عَنْ رَبِّهِ عَزَّ وَجَلَّ، قَالَ: «أَذْنَبَ عَبْدٌ ذَنْبًا، فَقَالَ: اللَّهُمَّ اغْفِرْ لِي ذَنْبِي، فَقَالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى: أَذْنَبَ عَبْدِي ذَنْبًا، فَعَلِمَ أَنَّ لَهُ رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ، وَيَأْخُذُ بِالذَّنْبِ، ثُمَّ عَادَ فَأَذْنَبَ، فَقَالَ: أَيْ رَبِّ اغْفِرْ لِي ذَنْبِي، فَقَالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى: عَبْدِي أَذْنَبَ ذَنْبًا، فَعَلِمَ أَنَّ لَهُ رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ، وَيَأْخُذُ بِالذَّنْبِ، ثُمَّ عَادَ فَأَذْنَبَ، فَقَالَ: أَيْ رَبِّ اغْفِرْ لِي ذَنْبِي، فَقَالَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى: أَذْنَبَ عَبْدِي ذَنْبًا، فَعَلِمَ أَنَّ لَهُ رَبًّا يَغْفِرُ الذَّنْبَ، وَيَأْخُذُ بِالذَّنْبِ، اعْمَلْ مَا شِئْتَ فَقَدْ غَفَرْتُ لَكَ».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح مسلم: 2758]

Передається від Абу Гурейри (нехай буде задоволений ним Аллаг), що він сказав:
Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав, передаючи від свого Господа, Благословенного і Піднесеного: «Один раб Аллага здійснив гріх і [щиро каяючись] сказав: «О Аллаг, пробач мені гріх мій!» І Всеблагий і Всевишній Аллаг сказав: «Раб Мій вчинив гріх, але Він знає, що є у нього Господь, Який пробачає гріхи і розраховує за гріхи!» Потім він знову здійснив гріх і [щиро каючись] сказав: «Господи, пробач мені гріх мій!» І Всеблагий і Всевишній Аллаг сказав: «Раб Мій вчинив гріх, але Він знає, що є в нього Господь, Який пробачає гріхи і стягує за гріхи! Я пробачив рабові Моєму, нехай він робить що забажає!».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح مسلم - 2758]

Explanation

Передає Пророк (мир йому і благословення Аллага) слова від свого Господа, що коли будь-який раб Аллага вчинить якийсь гріх, а потім скаже: «О Аллаг, пробач мені гріх мій!», то Всеблагий і Всевишній Аллаг скаже: «Раб Мій здійснив гріх, проте він знає, що є у нього Господь, Який пробачає гріхи, покриває його і поблажливо ставиться до нього або карає. Я вже пробачив йому! І якщо раб Аллага знову вчинить якийсь гріх, але потім скаже: «О Аллаг, пробач мені гріх мій!», то Всеблагий і Всевишній Аллаг скаже: «Раб Мій згрішив, проте він знає, що є у нього Господь, Який пробачає гріхи, покриває його і поблажливо ставиться до нього або карає. Я вже пробачив Моєму рабу! І якщо раб Аллага знову вчинить якийсь гріх, але потім скаже: «О Аллаг, прости мені гріх мій!», то Всеблагий і Всевишній Аллаг скаже: «Раб Мій згрішив, проте він знає, що є у нього Господь, Який прощає гріхи, покриває його і поблажливо ставиться до нього або карає. Я вже пробачив Моєму рабові, і навіть якщо він згрішить знову, а за цим гріхом піде щире розкаяння із відчуттям шкоди за свою провину і наміром ніколи більше не повертатися до цього гріха, але здолає його слабкісь його душі, і він згрішить знову. І буде йому прощення доти, доки він чинить так, тобто щиро кається після кожного вчиненого гріха, бо покаяння стирає те, що було до нього».

Benefits from the Hadith

1. Широта Милості Аллага для Своїх рабів, незалежно від того, скільки вони нагрішили, але після цього щиро розкаялися і повернулися до Аллага з покорою, то Аллаг обов’язково пробачить їм цей гріх.
2. Віруючий у Всемогутнього Аллага постійно сподівається на прощення від свого Господа і боїться Його покарання, а тому поспішає з каяттям і припиняє здійснювати гріхи.
3. Важливі умови для повноцінного каяття: припинення здійснення самого гріха, відчуття жалю за скоєне та міцне рішення більше не повертатися до цього гріха. Але якщо каяття пов’язане з таким гріхом, в ході якого було завдано зло людям по відношенню до їх майна, честі чи життя, то додається четверта умова, а саме: компенсація за збитки, якщо тільки йому та людина не пробачить.
4. Вказівка не велике значення того, що Аллаг обдарував рабів знаннями в області релігії, адже він кається щоразу, коли робить помилку, і тому він не впадає у відчай і не втягується в гріхи.