Hadith: «Абу Муса тяжко захворів і втратив свідомість. А його голова в цей час спочивала на колінах жінки з числа його близьких. І він не зміг відповісти їй. А коли він прийшов до тями, він сказав: «Я зрікаюся того, від кого зрікся Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага)! @ Воістину, Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) зрікся тієї, хто голосно голосить, голить голову і розриває на собі одяг».

عَن أَبِي بُرْدَةَ بْنِ أَبِي مُوسَى رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ قَالَ:
وَجِعَ أَبُو مُوسَى وَجَعًا شَدِيدًا، فَغُشِيَ عَلَيْهِ وَرَأْسُهُ فِي حَجْرِ امْرَأَةٍ مِنْ أَهْلِهِ، فَلَمْ يَسْتَطِعْ أَنْ يَرُدَّ عَلَيْهَا شَيْئًا، فَلَمَّا أَفَاقَ، قَالَ: أَنَا بَرِيءٌ مِمَّنْ بَرِئَ مِنْهُ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، إِنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بَرِئَ مِنَ الصَّالِقَةِ وَالحَالِقَةِ وَالشَّاقَّةِ.
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 1296]

Передається зі слів Абу Бурда, сина Абу Муси (нехай буде задоволений ним Аллаг), що він сказав:
«Абу Муса тяжко захворів і втратив свідомість. А його голова в цей час спочивала на колінах жінки з числа його близьких. І він не зміг відповісти їй. А коли він прийшов до тями, він сказав: «Я зрікаюся того, від кого зрікся Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага)! Воістину, Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) зрікся тієї, хто голосно голосить, голить голову і розриває на собі одяг».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 1296]

Explanation

Абу Бурда (нехай буде задоволений ним Аллаг) розповів, що його батько Абу Муса аль-Аш'арі (нехай буде задоволений ним Аллаг) одного разу тяжко захворів і втратив свідомість. Його голова лежала на колінах жінки з його родини, яка від горя почала голосити і причитати. Через свій стан він не міг їй нічого відповісти. Прийшовши до тями, він сказав, що зрікається того, чого зрікся Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага), а Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) зрікся наступних людей: тої, яка голосно причитає, коли трапляється горе. І тої, яка збриває рве волосся на голові, коли трапляється горе. І тої, яка розриває на собі одяг, коли трапляється горе. Усі згадані дії є характерними для періоду доісламського невігластва, а людині наказано проявляти терпіння в горі і сподіватися на нагороду від Аллага.

Benefits from the Hadith

1. Забороняється рвати на собі одяг, рвати волосся на голові та причитати у відповідь на горе, що спіткало людину, оскільки це належить до тяжких гріхів.
2. Однак, смуток і плач без криків та гучних пречитань не заборонені і не суперечать терпінню щодо долі, визначеної Аллагом, адже ці емоції як реакція на горе є дозволеною і є проявом милості Аллага до рабів.
3. Забороняється виявляти невдоволення своєю долею, визначеною Аллахом, незалежно від того, виражається це словами чи вчинками.
4. Обов'язково потрібно проявляти терпіння, коли приходить біда.