عَنْ عَبْدِ اللهِ بنِ مَسْعُودٍ رضي الله عنه قال:
سَأَلْتُ النَّبِيَّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: أَيُّ الذَّنْبِ أَعْظَمُ عِنْدَ اللهِ؟ قَالَ: «أَنْ تَجْعَلَ لِلهِ نِدًّا وَهُوَ خَلَقَكَ» قُلْتُ: إِنَّ ذَلِكَ لَعَظِيمٌ، قُلْتُ: ثُمَّ أَيُّ؟ قَالَ: «وَأَنْ تَقْتُلَ وَلَدَكَ؛ تَخَافُ أَنْ يَطْعَمَ مَعَكَ» قُلْتُ: ثُمَّ أَيُّ؟ قَالَ: «أَنْ تُزَانِيَ حَلِيلَةَ جَارِكَ».
المزيد
Передається від Абдуллага ібн Масуда, нехай буде задоволений ним Аллаг:
«Одного разу я запитав Посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, про те, який гріх є найтяжчим. Він сказав: "Надання співтоваришів Аллагу, Який створив тебе". Я запитав: "А потім?" Він сказав: "Потім вбивство власної дитини зі страху перед тим, що вона буде тебе об’їдати". Я запитав: "А потім?" Він сказав: "Потім перелюб з дружиною твого сусіда".