Hadith: Воістину, Аллаг обіцяв мені не карати членів моєї громади за те, що вони зробили помилково, через забуття або під примусом

عَنْ ابْنِ عَبَّاسٍ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُمَا أَنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ:
«إنَّ اللَّهَ تَجَاوَزَ لِي عَنْ أُمَّتِي الخَطَأَ وَالنِّسْيَانَ وَمَا اسْتُكْرِهُوا عَلَيْهِ».
[قال النووي: حديث حسن] - [رواه ابن ماجه والبيهقي وغيرهما] - [الأربعون النووية: 39]

Translation Needs More Review.

Передається зі слів Ібн Аббаса (нехай буде задоволений ними обома Аллаг), що Посланець Аллагa (мир йому і благословення Аллагa) сказав:
«Воістину, Аллаг обіцяв мені не карати членів моєї громади за те, що вони зробили помилково, через забуття або під примусом».
-

Explanation

Пророк (мир йому і благословення Аллагa) повідомив, що Аллаг помилував свою громаду, не притягаючи їх до відповідальності за вчинки у трьох випадках: Перша — помилка, тобто те, що було зроблено без умислу. Це коли мусульманин має на меті одну дію, але результат виявився іншим, ніж він планував. Друга — через забуття. Це коли мусульманин пам'ятає про щось, але забуває це під час дії. У такому випадку також немає гріха. Третя — примус. Це коли людина пам'ятає про певну річ, але раптово забуває про неї, коли вчиняє дію. У цьому випадку їй провина також прощається. Слід зазначити, що мова в цьому хадісі йде про гріхи, які порушують стосунки між рабом і його Господом. Однак, якщо хтось вчинив гріх і зробив біду комусь із людей через власну забудькуватість чи помилку, то йому це не прощається.. Також прощення не поширюється на права інших людей, якщо була завдана шкода. Наприклад, якщо хтось ненавмисно вчинив вбивство, він зобов'язаний сплатити викуп, або якщо ненавмисно пошкодив автомобіль, він зобов'язаний відшкодувати збитки.

Benefits from the Hadith

1. Даний хадіс служить доказом безмежної милості Аллагa та Його доброзичливості до віруючих. Він звільнив їх від гріха, коли вчинок був зроблений в одній з трьох перелічених обставин.
2. Високе і особливе положення пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллагa) і його громади мусульман, яким наділив їм Аллаг.
3. Зняття гріха не означає скасування рішення або відповідальності за нього. Наприклад, якщо хтось забув зробити омовіння (вуду) і помолився, думаючи, що він чистий, то на ньому немає гріха, але він зобов'язаний зробити це омовіння та повторити молитву, коли згадає про своє упущення.
4. Прощення гріха, вчиненого під примусом, можливе лише за умови, що той, хто змушує, дійсно може виконати свою погрозу.