Hadith: Воістину, Аллаг пробачив для моєї громади те, що було зроблено помилково, через забуття або під примусом

عَنْ ابْنِ عَبَّاسٍ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُمَا أَنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ:
«إنَّ اللَّهَ تَجَاوَزَ لِي عَنْ أُمَّتِي الخَطَأَ وَالنِّسْيَانَ وَمَا اسْتُكْرِهُوا عَلَيْهِ».
[قال النووي: حديث حسن] - [رواه ابن ماجه والبيهقي وغيرهما] - [الأربعون النووية: 39]

Translation Needs More Review.

Передається зі слів Ібн Аббаса, нехай буде задоволений ними обома Аллаг, що Посланець Аллагa, мир йому і благословення Аллагa, сказав:
«Воістину, Аллаг пробачив для моєї громади те, що було зроблено помилково, через забуття або під примусом».
[قال النووي: حديث حسن] - [رواه ابن ماجه والبيهقي وغيرهما] - [الأربعون النووية - 39]

Explanation

Пророк, мир йому і благословення Аллагa, повідомив, що Аллаг пробачив його громаді вчинки у трьох випадках: Перша — помилка. Це те, що зроблено без умислу: коли мусульманин хотів здійснити одну дію, але випадково вчинив щось інше, не маючи наміру грішити. Друга — забуття. Це коли мусульманин пам’ятав про певне зобов’язання, але під час дії забув про нього. У такому випадку немає гріха. Третя — примус. Це коли людину змушують до певної дії, на яку вона не погоджується і не має можливості відвернути примус. У такій ситуації на ній немає гріха і немає провини. Слід зазначити, що цей хадіс стосується гріхів, які стосуються взаємин між рабом і його Господом у справах, де було порушено заборону. Однак, якщо внаслідок помилки або забуття була завдана шкода іншій людині, то права людей не скасовуються. Наприклад, якщо хтось ненавмисно позбавив когось життя — він зобов’язаний сплатити дію; якщо хтось ненавмисно пошкодив чиюсь річ — він зобов’язаний компенсувати збитки.

Benefits from the Hadith

1. Цей хадіс свідчить про безмежну милість Аллагa та Його лагідність до Своїх рабів, оскільки Він зняв із них гріх, якщо вчинок був скоєний помилково, через забуття або під примусом.
2. Він також вказує на високе положення пророка Мухаммада, мир йому і благословення Аллагa, і на особливу милість, якою Аллаг наділив його громаду.
3. Зняття гріха не означає скасування шаріатського рішення або відповідальності.
4. Наприклад, якщо хтось забув зробити омовіння і помолився, думаючи, що він у стані чистоти — гріха на ньому немає, але молитву потрібно повторити після омовіння.
5. Щодо примусу: прощення можливе лише за наявності умов, зокрема коли той, хто змушує, справді має можливість виконати свою погрозу.