Hadith: Воістину, всі справи [оцінюються] тільки за їх наміром і, воістину, кожен [отримає] лише те, на що він мав намір [здобути]

عن عمر بن الخطاب رضي الله عنه قال: قال رسول الله صلى الله عليه وسلم:
«إِنَّمَا الْأَعْمَالُ بِالنِّيَّةِ، وَإِنَّمَا لِامْرِئٍ مَا نَوَى، فَمَنْ كَانَتْ هِجْرَتُهُ إِلَى اللهِ وَرَسُولِهِ، فَهِجْرَتُهُ إِلَى اللهِ وَرَسُولِهِ، وَمَنْ كَانَتْ هِجْرَتُهُ لِدُنْيَا يُصِيبُهَا أَوِ امْرَأَةٍ يَتَزَوَّجُهَا، فَهِجْرَتُهُ إِلَى مَا هَاجَرَ إِلَيْهِ». وفي لفظ للبخاري: «إِنَّمَا الْأَعْمَالُ بِالنِّيَّاتِ، وَإِنَّمَا لِكُلِّ امْرِئٍ مَا نَوَى».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح مسلم: 1907]

Умар ібн аль-Хаттаб (нехай буде задоволений ним Аллаг) передав, що Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Воістину, всі справи [оцінюються] за їх наміром і, воістину, людина [отримає] лише те, що вона мала намір [здобути]. Той, чиє переселення було до Аллага та Його Посланця, – переселиться до Аллага та Його Посланця, а той, чиє переселення було заради здобуття благ цього світу або заради жінки, щоб одружитися на ній, – переселиться [лише] до того, до чого він мав намір переселитися». А у версії аль-Бухарі: «Воістину, всі справи [оцінюються] тільки за їх наміром і, воістину, кожен [отримає] лише те, на що він мав намір [здобути]».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح مسلم - 1907]

Explanation

Пророк (мир йому і благословення Аллага) пояснив, що кожна справа відштовхується від її наміру, і це правило є загальним для всіх дій пов’язаних як з поклонінням так і з життям людини у побуті. Отже, той, хто має намір зробити щось, що принесе йому користь, то він не зможе отримати нічого більшого, ніж те що мав на меті, і не отримає ніякої винагороди зверху. Але той, хто має намір своїми діями наблизитися до Всемогутнього Аллага, то він, окрім результату своєї праці, ще отримає винагороду за намір наблизитися цими діями до Аллага, навіть якщо це буде лише прийняття їжі та питва.
Тоді, Пророк (мир йому і благословення Аллага) навів приклад, щоб показати великий вплив наміру на різницю результатів двох, на вигляд однакових, дій. Він (мир йому і благословення Аллага) пояснив, що кожен, хто мав намір переселитися і залишити свою батьківщину тільки заради вдоволення свого Господа, тоді, таке його переселення є відповідним до Шаріату, і воно буде прийнятним від нього, а він – отримає винагороду за щирість свого наміру. Але той, хто мав на меті таке переселення, яке має принести йому певну земну вигоду, як заробіток чи престиж, чи торгівлю, чи одруження, – то він отримає від свого переселення лише те, що саме мав на меті, і не отримає ніякої винагороди зверху.