Hadith: Дві дії людей належать до [проявів малої] зневіри (куфр асгар): гноблення чийогось походження, та гучне оплакування покійного

عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَ رضي الله عنه قَالَ: قَالَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ:
«اثْنَتَانِ فِي النَّاسِ هُمَا بِهِمْ كُفْرٌ: الطَّعْنُ فِي النَّسَبِ، وَالنِّيَاحَةُ عَلَى الْمَيِّتِ».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم: 67]

Передається зі слів Абу Гурайри (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Дві дії людей належать до [проявів малої] зневіри (куфр асгар): гноблення чийогось походження, та гучне оплакування покійного».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم - 67]

Explanation

Пророк (мир йому і благословення Аллагa) повідомляє про дві риси, що зустрічаються серед людей, які є діями невіруючих та звичаями часів джагілії (доісламського невігластва). Це:
по-перше: осуд родоводу людей, приниження їх та зверхнього відношення до них.
А по-друге: підвищення голосу під час волання на знак невдоволення своєю долею, та рвання одягу від сильного горя.

Benefits from the Hadith

1. В хадісі міститься заклик бути поміркованим, стриманим і не бути гордієм, який принижує інших людей.
2. Терпіння в біді є обов'язковим, а скарги на долю – неприпустимими.
3. Ці дії є проявами малої зневіри. Але той, хто так вчиняє, не стає невіруючим, який виходить з Ісламу, доки не допустить велику зневіру (куфр акбар).
4. Іслам забороняє все, що спричиняє розкол між мусульманами, зокрема осуд чийогось родоводу та подібні дії.