عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَ رضي الله عنه قَالَ:
قَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: «إِنَّ اللَّهَ قَالَ: مَنْ عَادَى لِي وَلِيًّا فَقَدْ آذَنْتُهُ بِالحَرْبِ، وَمَا تَقَرَّبَ إِلَيَّ عَبْدِي بِشَيْءٍ أَحَبَّ إِلَيَّ مِمَّا افْتَرَضْتُ عَلَيْهِ، وَمَا يَزَالُ عَبْدِي يَتَقَرَّبُ إِلَيَّ بِالنَّوَافِلِ حَتَّى أُحِبَّهُ، فَإِذَا أَحْبَبْتُهُ: كُنْتُ سَمْعَهُ الَّذِي يَسْمَعُ بِهِ، وَبَصَرَهُ الَّذِي يُبْصِرُ بِهِ، وَيَدَهُ الَّتِي يَبْطِشُ بِهَا، وَرِجْلَهُ الَّتِي يَمْشِي بِهَا، وَإِنْ سَأَلَنِي لَأُعْطِيَنَّهُ، وَلَئِنِ اسْتَعَاذَنِي لَأُعِيذَنَّهُ، وَمَا تَرَدَّدْتُ عَنْ شَيْءٍ أَنَا فَاعِلُهُ تَرَدُّدِي عَنْ نَفْسِ المُؤْمِنِ، يَكْرَهُ المَوْتَ وَأَنَا أَكْرَهُ مَسَاءَتَهُ».
[صحيح] - [رواه البخاري] - [صحيح البخاري: 6502]
المزيــد ...
Передається від Абу Гурайри (нехай буде задоволений ним Аллаг),
що Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Воістину, Аллаг сказав: “Хто ворогуватиме з Моїм наближеним рабом, тому Я оголошую війну. А найулюбленішим для Мене з усього, що робить Мій раб у прагненні наблизитися до Мене, є те, що Я вклав йому в обов'язок. І раб Мій буде наближатися до Мене за допомогою [доданого до обов'язкового] додаткового поклоніння (навафіль), поки Я не полюблю його. А коли Я полюблю його, то стану його слухом, за допомогою якого він буде чути, і його зором, за допомогою якого він буде бачити, і його рукою, якою він братиме, і його ногою, якою він ходитиме. І якщо він попросить Мене про щось, то Я обов’язково дарую йому це, і якщо він почне шукати у Мене захисту, то Я неодмінно захищу його. І ні в чому з того, що Я роблю, Я не проявляю коливань більше, ніж при витяганні душі з тіла Мого віруючого раба, який не бажає вмирати і якому Я не бажаю заподіяти страждань, [але смерть для нього неминуча]”».
[صحيح] - [رواه البخاري] - [صحيح البخاري - 6502]
Пророк (мир йому і благословення Аллага) передав у хадісі-кудсі, що Всевишній Аллаг сказав, що Він оголошує війну кожному, хто буде спричиняти страждання, кому-небудь із Його наближених рабів, чи буде їх ненавидіти та ображати.
Наближений раб (валій) – це кожний набожний, богобоязнений віруючий, ступінь наближення якого до Аллага відповідає рівню його віри та праведності. І кожний такий раб матиме певну долю із особливої опіки Аллага над ним. Мусульманин ніколи не зможе наблизитися до свого Господа чимось більш улюбленим для Нього, ніж те, що Аллаг встановив для нього в обов'язок, як наприклад: відкрито проявляти покору Аллагу чи уникати усього забороненого. І так мусульманин буде продовжувати наближатися до свого Господа обов'язковими справами, до яких ще додаватиме додаткові благодіяння, що в результаті приведе раба до любові Аллага до нього. А коли Аллаг полюбить його, то Він допоможе у цих чотирьох діяннях тіла:
Він керуватиме його слухом так, щоб раб чув тільки те, що до вподоби Аллагу.
І Він керуватиме його зором, щоб раб дивився тільки на те, що любить і схвалює Аллаг.
І Він керуватиме рукою раба, щоб та робила тільки те, чим задоволений Аллаг.
І Він керуватиме ногами раба, щоб він ходив тільки в ті місця, якими задоволений Аллаг, і плспішав тільки туди, де є для нього благо.
І такий раб, який попросить Аллага про щось, то Він надасть йому те, що він просить, і Він дасть відповідь на благання такого раба, а якщо той шукатиме захисту у Аллага, то Він захистить його і вбереже від того, чого він остерігається.
Далі Аллаг сказав, що Він не вагається ні в чому із своїх дій, ніж в тому, щоб забрати душу віруючого з милості до нього, бо раб не любить смерть через біль, а Аллаг не любить те, що завдає болю віруючому».