عَنْ عَائِشَةَ رضي الله عنها قَالَتْ:
قُلْتُ: يَا رَسُولَ اللهِ، ابْنُ جُدْعَانَ كَانَ فِي الْجَاهِلِيَّةِ يَصِلُ الرَّحِمَ، وَيُطْعِمُ الْمِسْكِينَ، فَهَلْ ذَاكَ نَافِعُهُ؟ قَالَ: «لَا يَنْفَعُهُ، إِنَّهُ لَمْ يَقُلْ يَوْمًا: رَبِّ اغْفِرْ لِي خَطِيئَتِي يَوْمَ الدِّينِ».
المزيد
Передається від Айші, нехай буде задоволений нею Аллаг:
«Я запитала: „О Посланець Аллага, Ібн Джуд‘ан у часи невігластва підтримував родинні зв’язки та годував бідних. Чи принесе йому це користь?“»
Він відповів:
«Ні, це не принесе йому користі, бо він жодного разу не сказав: „Господи мій, пробач мені мої гріхи в День Суду“».
