Hadith: , бо він жодного разу не сказав: „Господи мій, пробач мені мої гріхи в День Суду“

عَنْ عَائِشَةَ رضي الله عنها قَالَتْ:
قُلْتُ: يَا رَسُولَ اللهِ، ابْنُ جُدْعَانَ كَانَ فِي الْجَاهِلِيَّةِ يَصِلُ الرَّحِمَ، وَيُطْعِمُ الْمِسْكِينَ، فَهَلْ ذَاكَ نَافِعُهُ؟ قَالَ: «لَا يَنْفَعُهُ، إِنَّهُ لَمْ يَقُلْ يَوْمًا: رَبِّ اغْفِرْ لِي خَطِيئَتِي يَوْمَ الدِّينِ».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم: 214]

Передається від Айші, нехай буде задоволений нею Аллаг:
«Я запитала: „О Посланець Аллага, Ібн Джуд‘ан у часи невігластва підтримував родинні зв’язки та годував бідних. Чи принесе йому це користь?“» Він відповів: «Ні, це не принесе йому користі, бо він жодного разу не сказав: „Господи мій, пробач мені мої гріхи в День Суду“».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم - 214]

Explanation

Пророк, мир йому і благословення Аллага, розповів про Абдаллага бін Джудʼана, який був одним із лідерів курайшитів в доісламський час. Серед його добрих вчинків було те, що він підтримував родинні зв’язки, добре ставився до близьких і годував бідних, а також робив інші добрі справи, до яких закликає Іслам. Але Пророк, мир йому і благословення Аллага, повідомив, що ці діла не принесуть йому жодної користі в Посмертному житті, адже він не вірував в Аллага і ніколи не сказав: «О Господь, пробач мені мої гріхи в День Суду!»

Benefits from the Hadith

1. Пояснення величі Віри, а також того, що вона є умовою прийнятності діянь — без неї жоден акт поклоніння не буде прийнятий Аллагом.
2. Пояснення того, що невір’я є причиною анулювання праведних діянь.
3. Благі вчинки невіруючих не принесуть їм користі у Посмертному житті, бо вони не мали віри в Аллага і в День Суду.
4. Якщо людина вчинила добрі справи у стані невір’я, то вони можуть бути записані їй, якщо вона увірує, і тоді вона отримає за них винагороду.