عَنْ سُلَيْمَانَ بْنِ صُرَدٍ رضي الله عنه قَالَ:
كُنْتُ جَالِسًا مَعَ النَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَرَجُلاَنِ يَسْتَبَّانِ، فَأَحَدُهُمَا احْمَرَّ وَجْهُهُ، وَانْتَفَخَتْ أَوْدَاجُهُ، فَقَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: «إِنِّي لَأَعْلَمُ كَلِمَةً لَوْ قَالَهَا ذَهَبَ عَنْهُ مَا يَجِدُ، لَوْ قَالَ: أَعُوذُ بِاللَّهِ مِنَ الشَّيْطَانِ، ذَهَبَ عَنْهُ مَا يَجِدُ» فَقَالُوا لَهُ: إِنَّ النَّبِيَّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ: «تَعَوَّذْ بِاللَّهِ مِنَ الشَّيْطَانِ»، فَقَالَ: وَهَلْ بِي جُنُونٌ؟
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 3282]
المزيــد ...
Сулейман ібн Сурад (нехай буде задоволений ним Аллаг) передає:
«Одного разу, коли я сидів із Пророком (мир йому і благословення Аллага), двоє людей почали сваритися, і в одного з них почервоніло обличчя, а жили надулися. Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Воістину, я знаю такі слова, вимовивши які, він би обов'язково заспокоївся: “Прошу в Аллага захисту від проклятого [і побитого] шайтана”». І йому сказали: "Воістину, Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: 'Проси в Аллага захисту від проклятого [і побитого] шайтана'". Той же відповів: "Я що, одержимий?!"»
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 3282]
Двоє чоловіків почали сваритися в присутності Пророка (мир йому та благословення Аллага). При цьому в одного з них почервоніло обличчя, а жили на шиї здулися.
Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Я знаю слова, які б неодмінно заспокоїли цього розлюченого чоловіка. Йому варто було б сказати: "Прошу в Аллага захисту від проклятого [і побиваного] шайтана"».
Тож, тому чоловікові одразу передали: «Воістину, Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: "Проси в Аллага захисту від шайтана"».
На що він відповів: «Я що, одержимий!?» Він думав, що просити захисту від шайтана повинен лише той, хто страждає від одержимості.