عَنْ عَبْدِ اللهِ بْنِ مَسْعُودٍ رضي الله عنه أَنَّ رَسُولَ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ:
«مَا مِنْ نَبِيٍّ بَعَثَهُ اللهُ فِي أُمَّةٍ قَبْلِي إِلَّا كَانَ لَهُ مِنْ أُمَّتِهِ حَوَارِيُّونَ، وَأَصْحَابٌ يَأْخُذُونَ بِسُنَّتِهِ وَيَقْتَدُونَ بِأَمْرِهِ، ثُمَّ إِنَّهَا تَخْلُفُ مِنْ بَعْدِهِمْ خُلُوفٌ يَقُولُونَ مَا لَا يَفْعَلُونَ، وَيَفْعَلُونَ مَا لَا يُؤْمَرُونَ، فَمَنْ جَاهَدَهُمْ بِيَدِهِ فَهُوَ مُؤْمِنٌ، وَمَنْ جَاهَدَهُمْ بِلِسَانِهِ فَهُوَ مُؤْمِنٌ، وَمَنْ جَاهَدَهُمْ بِقَلْبِهِ فَهُوَ مُؤْمِنٌ، وَلَيْسَ وَرَاءَ ذَلِكَ مِنَ الْإِيمَانِ حَبَّةُ خَرْدَلٍ».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم: 50]
المزيــد ...
Передається від Абдуллага ібн Мас'уда (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Не було жодного пророка, якого Аллаг послав до якоїсь умми до мене, без того, щоб у нього з цієї умми не було приближених і сподвижників: вони дотримувались його сунни та виконували його веління. А після них приходили покоління, які говорили те, чого самі не робили, і робили те, що їм не було наказано. Тож той, хто бореться з ними рукою — є віруючим; хто бореться з ними словом — є віруючим; хто бореться з ними серцем — є віруючим. А поза цим не залишиться й гірчичного зерна віри».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم - 50]
Пророк (мир йому і благословення Аллага) повідомив, що кожен пророк, якого Аллаг посилав до якоїсь умми до нього, мав з числа своєї умми щирих і відданих послідовників, які були гідні наступництва після нього: вони дотримувались його сунни і йшли за його настановами. Потім, після цих праведних попередників, приходять інші — у яких немає добра: вони говорять те, чого самі не роблять, і чинять те, що їм не було наказано. Тож хто бореться з ними рукою — той віруючий, і хто бореться з ними словом — той віруючий, і хто бореться з ними в серці — той також віруючий. А після цього вже не залишиться навіть гірчичного зерна віри.