عَن عبدِ اللهِ بن خُبَيب رضي الله عنه أنه قال:
خَرَجْنَا فِي لَيْلَةٍ مَطِيرَةٍ وَظُلْمَةٍ شَدِيدَةٍ، نَطْلُبُ رَسُولَ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ؛ يُصَلِّي لَنَا، قَالَ: فَأَدْرَكْتُهُ، فَقَالَ: «قُلْ»، فَلَمْ أَقُلْ شَيْئًا، ثُمَّ قَالَ: «قُلْ»، فَلَمْ أَقُلْ شَيْئًا، قَالَ: «قُلْ»، فَقُلْتُ: مَا أَقُولُ؟ قَالَ: «{قُلْ هُوَ اللهُ أَحَدٌ} وَالْمُعَوِّذَتَيْنِ حِينَ تُمْسِي وَتُصْبِحُ ثَلَاثَ مَرَّاتٍ، تَكْفِيكَ مِنْ كُلِّ شَيْءٍ».
المزيد
Передається від ’Абдуллага ібн Хубайба, нехай буде задоволений ним Аллаг, що він сказав:
«Ми вийшли в дощову ніч із сильною темрявою, шукаючи Посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, щоб він провів для нас молитву. І я наздогнав його, і він сказав мені: “Скажи!”. Але я нічого не сказав. Потім він знову сказав: “Скажи!”, — але я нічого не сказав. Потім він сказав утретє: “Скажи!”. Тоді я запитав: “Що мені сказати?”. Він сказав:
«{Скажи: Він — Аллаг Єдиний}, і дві захисні сури, вранці та ввечері по три рази — і цього буде достатньо, щоб уберегти тебе від усього»».