عَنْ أَبَانَ بْنِ عُثْمَانَ قَالَ: سَمِعْتُ عُثْمَانَ ابْنِ عَفَّانَ رضي الله عنه يَقُولُ: سَمِعْتُ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَقُولُ:
«مَنْ قَالَ بِسْمِ اللَّهِ الَّذِي لَا يَضُرُّ مَعَ اسْمِهِ شَيْءٌ، فِي الْأَرْضِ، وَلَا فِي السَّمَاءِ، وَهُوَ السَّمِيعُ الْعَلِيمُ، ثَلَاثَ مَرَّاتٍ، لَمْ تُصِبْهُ فَجْأَةُ بَلَاءٍ، حَتَّى يُصْبِحَ، وَمَنْ قَالَهَا حِينَ يُصْبِحُ ثَلَاثُ مَرَّاتٍ، لَمْ تُصِبْهُ فَجْأَةُ بَلَاءٍ حَتَّى يُمْسِيَ»، قَالَ: فَأَصَابَ أَبَانَ بْنَ عُثْمَانَ الْفَالِجُ، فَجَعَلَ الرَّجُلُ الَّذِي سَمِعَ مِنْهُ الْحَدِيثَ يَنْظُرُ إِلَيْهِ، فَقَالَ لَهُ: مَا لَكَ تَنْظُرُ إِلَيَّ؟ فَوَاللَّهِ مَا كَذَبْتُ عَلَى عُثْمَانَ، وَلَا كَذَبَ عُثْمَانُ عَلَى النَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، وَلَكِنَّ الْيَوْمَ الَّذِي أَصَابَنِي فِيهِ مَا أَصَابَنِي غَضِبْتُ فَنَسِيتُ أَنْ أَقُولَهَا.
[صحيح] - [رواه أبو داود والترمذي وابن ماجه والنسائي في الكبرى وأحمد] - [سنن أبي داود: 5088]
المزيــد ...
Передається від Абана бну 'Усмана, що він сказав: «Я чув, як 'Усман ібн 'Аффан (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказав: "Я чув, як Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
“Ніщо не зашкодить тому, хто щоранку і щовечора буде по три рази говорити: “З іменем Аллага, з іменем Якого ніщо не зашкодить ні на землі, ні на небі, адже Він – Всечуючий, Всезнаючий (Бісмі-Ллягі-ллязі ля йадурру ма'а-смі-гі шайун фі-ль-Арди ва ля фі-с-самайі ва гува-с-Самі'у-ль-'Алім)"». Далі він (Абан) сказав: «Абана ібн 'Усмана вразив параліч». І чоловік, який чув від нього цей хадіс, глянув на нього здивованим поглядом. Тоді він запитав його: «Чому ти на мене так дивишся? Клянуся Аллагoм, я не збрехав про 'Усмана (свого батька), і 'Усман не збрехав про Пророка (мир йому і благословення Аллагa), але в той день, коли мене вразило те, що вразило (параліч), я розгнівався і забув промовити це благання"».
[صحيح] - [رواه مسلم وأخرج البخاري الجملة الأخيرة منه] - [سنن أبي داود - 5088]
Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллагa) пояснив, що той, хто кожного світанку, і кожного вечора перед заходом сонця тричі буде говорити: «З іменем Аллага», – тобто, я шукаю допомоги та захисту від усього, що може завдати шкоди; «з іменем Якого ніщо не зашкодить», – зі згадування Імені Якого не зашкодить ніщо, яким би великим воно не було; «ні на землі», – те, що виходить з неї із бід; «ні на небі», – те, що спускається з неба; «адже Він – Всечуючий», – чує усі наші слова; «Всезнаючий», – знає положення кожного з нас.
Той, хто промовить ці слова увечері, то з ним не трапиться, несподівано, біда протягом усією ночі, аж поки не настане ранок. А хто скаже їх вранці, то з ним не трапиться, несподівано, біда протягом усього дня, аж поки не настане вечір. Той, хто промовить ці слова увечері, то з ним не трапиться, несподівано, біда протягом усією ночі, аж поки не настане ранок. А хто скаже їх вранці, то з ним не трапиться, несподівано, біда протягом усього дня, аж поки не настане вечір.
Абана ібн 'Усмана, який був передавачем цього хадісу, вразив параліч – відказ однієї половини тіла. Чоловік, який чув цей хадіс від нього, почав дивитися на Абана з подивом! На що Абан запитав його: «Чому ти на мене так дивишся?! Клянуся Аллагoм, я не брешу про Усмана, і Усман не збрехав про пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллагa). Але в той день, коли мене спіткало те, що Аллаг призначив мені, я розгнівався і забув вимовити ці слова».