عَنْ سَعْدٍ رضي الله عنها قَالَ:
جَاءَ أَعْرَابِيٌّ إِلَى رَسُولِ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، فَقَالَ: عَلِّمْنِي كَلَامًا أَقُولُهُ، قَالَ: «قُلْ: لَا إِلَهَ إِلَّا اللهُ وَحْدَهُ لَا شَرِيكَ لَهُ، اللهُ أَكْبَرُ كَبِيرًا، وَالْحَمْدُ لِلَّهِ كَثِيرًا، سُبْحَانَ اللهِ رَبِّ الْعَالَمِينَ، لَا حَوْلَ وَلَا قُوَّةَ إِلَّا بِاللهِ الْعَزِيزِ الْحَكِيمِ» قَالَ: فَهَؤُلَاءِ لِرَبِّي، فَمَا لِي؟ قَالَ: «قُلْ: اللهُمَّ اغْفِرْ لِي وَارْحَمْنِي وَاهْدِنِي وَارْزُقْنِي».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم: 2696]
المزيــد ...
Передається від Са‘да, нехай буде задоволений ним Аллаг, що:
Один бедуїн прийшов до Посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, і сказав:
«Навчи мене слів, які я міг би промовляти».
Він сказав:
«Кажи:
“Немає божества, гідного поклоніння, окрім одного лише Аллага, у Якого немає співтоваришів.
Аллаг — Найвеличніший, величчю великою.
І вся хвала належить Аллагу — хвала щедра.
Пречистий Аллаг, Господь світів.
Немає сили й могутності ні в кого, окрім Аллага — Могутнього, Мудрого”»
(Ля іляга ілля-Ллагу вахдагу ля шаріка лягу, Аллагу акбару кабіран, ва-ль-хамду лі-Ллягі касіран, ва субхана-Ллагі раббі-ль-‘алямін, ва ля хауля ва ля куввата ілля бі-Ллягі-ль-‘азізі-ль-хакім).
Тоді він сказав:
«Це — для мого Господа. А що ж для мене?»
Він відповів:
«Кажи:
“О Аллаг, пробач мені, помилуй мене, поведи мене прямим шляхом і наділи мене прожитком”»
(Аллагумма-гфір лі, ва-рхам-ні, ва-гді-ні, ва-рзук-ні).
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم - 2696]
Один чоловік із жителів пустелі попросив Посланця Аллага, мир йому і благословення Аллага, навчити його словам поминання Аллага, які він міг би постійно промовляти. І Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав йому: «Ля іляга ілля-Ллагу вахдагу ля шаріка лягу», — тобто: починати слід зі свідоцтва єдинобожжя; його зміст полягає в тому, що немає божества, гідного поклоніння, окрім одного лише Аллага; «Аллагу акбару кабіран», — тобто: Аллаг є більшим і величнішим за все інше, і Його велич — досконала; «Ва-ль-хамду лі-Ллягі касіран», — тобто: уся хвала належить Аллагу — хвала щедра й численна — за Його досконалі якості, Його діяння та Його милості, які неможливо перелічити; «Ва субхана-Ллагі раббі-ль-‘алямін», — тобто: Аллаг пречистий і піднесений понад будь-які недоліки та вади; «Ва ля хауля ва ля куввата ілля бі-Ллягі-ль-‘азізі-ль-хакім», — тобто: немає переходу з одного стану в інший, і немає сили на це, окрім як за допомогою Аллага, Його підтримки і Його надання успіху. Тоді той чоловік сказав: «Усі ці слова — для мого Господа, для Його поминання і звеличення. А що ж мені говорити для себе?» Тоді Пророк, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Аллагумма-гфір лі», — тобто: пробач мені мої гріхи, стерши їх і приховавши їхні наслідки; «Ва-рхам-ні», — тобто: помилуй мене, наділивши мене користю в релігійних і мирських справах; «Ва-гді-ні», — тобто: поведи мене найкращими шляхами і прямим шляхом; «Ва-рзук-ні», — тобто: наділи мене дозволеним прожитком, добрим здоров’ям і всяким благом та благополуччям.