عَنْ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ عُمَرَ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُمَا قَالَ: أَخَذَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بِمَنْكِبِي، فَقَالَ:
«كُنْ فِي الدُّنْيَا كَأَنَّكَ غَرِيبٌ أَوْ عَابِرُ سَبِيلٍ»، وَكَانَ ابْنُ عُمَرَ، يَقُولُ: إِذَا أَمْسَيْتَ فَلاَ تَنْتَظِرِ الصَّبَاحَ، وَإِذَا أَصْبَحْتَ فَلاَ تَنْتَظِرِ المَسَاءَ، وَخُذْ مِنْ صِحَّتِكَ لِمَرَضِكَ، وَمِنْ حَيَاتِكَ لِمَوْتِكَ.
المزيد
Передається від Абдуллага ібн Умара (нехай буде задоволений Аллаг ним та його батьком): «Одного разу Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) взяв мене за плечі і сказав:
"Будь у цьому світі таким, ніби ти чужинець або подорожній"». Ібн Умар (нехай буде задоволений Аллаг ним та його батьком) часто говорив: «Якщо ти дожив до вечора, то не чекай, що застанеш ранок, а якщо ти дожив до ранку, то не чекай, що застанеш вечір, і бери зі свого здоров'я те, що знадобиться під час твоєї хвороби, а зі свого життя — те, що знадобиться для твоєї смерті».
