Hadith: «Люди з числа сподвижників Пророка (мир йому і благословення Аллага) сказали Пророку (мир йому і благословення Аллага): «О Посланець Аллага! Заможні отримають всю винагороду, адже вони моляться, як молимося ми, і постяться, як постимося ми, але при цьому вони ще й віддають як милостиню надлишки свого майна!» Він сказав: @«А хіба Аллаг не дав вам те, за допомогою чого ви можете подавати милостиню? Воістину, кожне промовляння слів «Субхана-Ллаг (Пречистий Аллаг)» – милостиня, і кожне промовляння слів «Аллагу Акбар (Аллаг Великий)» – милостиня, і кожне промовляння слів «Аль-хамду лі-Лляг (хвала Аллагу)» – милостиня, і кожне промовляння слів «Ля іляга ілля-Ллаг (немає істинного бога, крім Аллага)» – милостиня, і спонукання до схваленого – милостиня, і утримання від засуджуваного – милостиня, і навіть близькість [з дружиною] записується кожному з вас як подана милостиня»*. Його запитали: «О Посланець Аллага! Невже задоволення пристрасті може бути записано кожному з нас, як подана милостиня?» Він відповів: «Якби він задовольнив її забороненим чином, хіба йому не записався б гріх? Так само і коли він задовольняє пристрасть дозволеним чином, йому належить винагорода».

عَنْ أَبِي ذَرٍّ رضي الله عنه:
أَنَّ نَاسًا مِنْ أَصْحَابِ النَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالُوا لِلنَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: يَا رَسُولَ اللهِ، ذَهَبَ أَهْلُ الدُّثُورِ بِالْأُجُورِ، يُصَلُّونَ كَمَا نُصَلِّي، وَيَصُومُونَ كَمَا نَصُومُ، وَيَتَصَدَّقُونَ بِفُضُولِ أَمْوَالِهِمْ، قَالَ: «أَوَلَيْسَ قَدْ جَعَلَ اللهُ لَكُمْ مَا تَصَّدَّقُونَ؟ إِنَّ بِكُلِّ تَسْبِيحَةٍ صَدَقَةً، وَكُلِّ تَكْبِيرَةٍ صَدَقَةً، وَكُلِّ تَحْمِيدَةٍ صَدَقَةً، وَكُلِّ تَهْلِيلَةٍ صَدَقَةً، وَأَمْرٌ بِالْمَعْرُوفِ صَدَقَةٌ، وَنَهْيٌ عَنْ مُنْكَرٍ صَدَقَةٌ، وَفِي بُضْعِ أَحَدِكُمْ صَدَقَةٌ»، قَالُوا: يَا رَسُولَ اللهِ، أَيَأتِي أَحَدُنَا شَهْوَتَهُ وَيَكُونُ لَهُ فِيهَا أَجْرٌ؟ قَالَ: «أَرَأَيْتُمْ لَوْ وَضَعَهَا فِي حَرَامٍ أَكَانَ عَلَيْهِ فِيهَا وِزْرٌ؟ فَكَذَلِكَ إِذَا وَضَعَهَا فِي الْحَلَالِ كَانَ لَهُ أَجْرٌ».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم: 1006]

Абу Зарр (нехай буде задоволений ним Аллаг) передає:
«Люди з числа сподвижників Пророка (мир йому і благословення Аллага) сказали Пророку (мир йому і благословення Аллага): «О Посланець Аллага! Заможні отримають всю винагороду, адже вони моляться, як молимося ми, і постяться, як постимося ми, але при цьому вони ще й віддають як милостиню надлишки свого майна!» Він сказав: «А хіба Аллаг не дав вам те, за допомогою чого ви можете подавати милостиню? Воістину, кожне промовляння слів «Субхана-Ллаг (Пречистий Аллаг)» – милостиня, і кожне промовляння слів «Аллагу Акбар (Аллаг Великий)» – милостиня, і кожне промовляння слів «Аль-хамду лі-Лляг (хвала Аллагу)» – милостиня, і кожне промовляння слів «Ля іляга ілля-Ллаг (немає істинного бога, крім Аллага)» – милостиня, і спонукання до схваленого – милостиня, і утримання від засуджуваного – милостиня, і навіть близькість [з дружиною] записується кожному з вас як подана милостиня». Його запитали: «О Посланець Аллага! Невже задоволення пристрасті може бути записано кожному з нас, як подана милостиня?» Він відповів: «Якби він задовольнив її забороненим чином, хіба йому не записався б гріх? Так само і коли він задовольняє пристрасть дозволеним чином, йому належить винагорода».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم - 1006]

Explanation

Деякі бідні сподвижники поскаржилися пророку Мухаммаду (мир йому і благословення Аллага) на своє становище і свою бідність, а також на те, що вони не можуть подавати милостиню, щоб отримувати більшу винагороду, як роблять це їхні заможні одновірці, і не мають можливості робити добро так, як роблять вони: вказавши на те, що вони моляться, як молимося ми, і постяться, як постимося ми, проте при цьому вони віддають надлишки свого майна в якості милостині, а ми милостині не подаємо. І пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) вказав їм на ті види милостині, які вони здатні подавати, сказавши: «Хіба Аллаг не дав вам те, за допомогою чого ви можете подавати милостиню за себе?! Адже за вимовлення слів «СубханаЛлаг» вам записується винагорода як за подану милостиню, так само як і за вимовлення слів: «Аллагу Акбар», «Аль-хамду ліЛляг» і «Ля іляга ілляЛлаг». І спонукання до схваленого релігією і утримання від засуджуваного нею запишеться вам як подана милостиня. Більш того, навіть статевий акт будь-кого з вас зі своєю дружиною записується йому як подана милостиня». Вони здивувалися і сказали: «О Посланець Аллага! Невже один із нас отримує винагороду за те, що задовольняє пристрасть?!» Він відповів: «Як ви думаєте, якби він задовольнив пристрасть забороненим чином, шляхом перелюбу і так далі, йому б записався гріх? Ось таким же чином, коли він задовольняє пристрасть дозволеним шляхом, йому записується винагорода».

Benefits from the Hadith

1. Сподвижники змагалися в добрих справах і прагнули отримати величезну винагороду та здобути милість Всевишнього Аллага.
2. Безліч різновидів добрих вчинків: до них належить будь-який вчинок, який мусульманин робить з добрим і правильним наміром.
3. Легкість Ісламу, так що кожен мусульманин знайде для себе прояви покори Аллагу, які відповідають його положенню.
4. Ан-Нававі сказав: «У хадісі міститься доказ того, що дозволені дії стають поклонінням завдяки правильним намірам. І навіть статевий акт може зарахуватися людині як поклоніння, якщо вона здійснює його з наміром дотриматися права дружини і проявити добре ставлення до неї, яке веліть Всевишній Аллаг, або в надії отримати праведне потомство або допомогти в дотриманні цнотливості собі або дружині і утримати таким чином її і себе від того, щоб дивитися на заборонене, думати про нього або прагнути вчинити його, або з іншою доброю метою».
5. Наведення прикладів і проведення аналогій, щоб слухачі краще зрозуміли сказане і воно справило на них сильніше враження.