عَنْ أَبِي ذَرٍّ رضي الله عنه:
أَنَّ نَاسًا مِنْ أَصْحَابِ النَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالُوا لِلنَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: يَا رَسُولَ اللهِ، ذَهَبَ أَهْلُ الدُّثُورِ بِالْأُجُورِ، يُصَلُّونَ كَمَا نُصَلِّي، وَيَصُومُونَ كَمَا نَصُومُ، وَيَتَصَدَّقُونَ بِفُضُولِ أَمْوَالِهِمْ، قَالَ: «أَوَلَيْسَ قَدْ جَعَلَ اللهُ لَكُمْ مَا تَصَّدَّقُونَ؟ إِنَّ بِكُلِّ تَسْبِيحَةٍ صَدَقَةً، وَكُلِّ تَكْبِيرَةٍ صَدَقَةً، وَكُلِّ تَحْمِيدَةٍ صَدَقَةً، وَكُلِّ تَهْلِيلَةٍ صَدَقَةً، وَأَمْرٌ بِالْمَعْرُوفِ صَدَقَةٌ، وَنَهْيٌ عَنْ مُنْكَرٍ صَدَقَةٌ، وَفِي بُضْعِ أَحَدِكُمْ صَدَقَةٌ»، قَالُوا: يَا رَسُولَ اللهِ، أَيَأتِي أَحَدُنَا شَهْوَتَهُ وَيَكُونُ لَهُ فِيهَا أَجْرٌ؟ قَالَ: «أَرَأَيْتُمْ لَوْ وَضَعَهَا فِي حَرَامٍ أَكَانَ عَلَيْهِ فِيهَا وِزْرٌ؟ فَكَذَلِكَ إِذَا وَضَعَهَا فِي الْحَلَالِ كَانَ لَهُ أَجْرٌ».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم: 1006]
المزيــد ...
Передається від Абу Зарра, нехай буде задоволений ним Аллаг:
«Дехто зі сподвижників Пророка, мир йому і благословення Аллага, сказали: “О Посланець Аллага! Заможні люди отримали всю винагороду, адже вони моляться так само, як і ми молимося, постяться так само, як і ми постимося, але при цьому вони ще роздають милостиню зі свого надлишкового майна!”
Він сказав: “Хіба Аллаг не дав вам того, через що й ви можете отримати милостиню? Воістину, кожне промовляння ‘Субхана-Ллаг’ (Пречистий Аллаг) — це милостиня, і кожне промовляння ‘Аллагу Акбар’ (Аллаг — Великий) — це милостиня, і кожне промовляння ‘Аль-хамду лі-Ллаг’ (Хвала Аллагу) — це милостиня, і кожне промовляння ‘Ля іляга ілля-Ллаг’ (Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага) — це милостиня. Так само спонукання до схваленого — це милостиня, і утримання від засуджуваного — це милостиня.
І навіть коли хтось із вас має близькість зі своєю дружиною — це також записується для нього як милостиня.”
Вони запитали: “О Посланець Аллага! Невже хтось із нас, задовольнивши свою пристрасть, отримає за це винагороду?”
Він сказав: “А чи не вважалося б гріхом, якби він задовольнив її забороненим шляхом? Так само, коли він робить це дозволеним шляхом, йому записується винагорода.”»
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم - 1006]
Деякі бідні сподвижники поскаржилися пророку, мир йому і благословення Аллага, на своє становище і свою бідність, а також на те, що вони не можуть подавати милостиню, щоб отримувати більшу винагороду, як роблять це їхні заможні одновірці, і не мають можливості робити добро так, як роблять вони: вказавши на те, що вони моляться, як молимося ми, і постяться, як постимося ми, проте при цьому вони віддають надлишки свого майна в якості милостині, а ми милостині не подаємо. І Пророк, мир йому і благословення Аллага, вказав їм на ті види милостині, які вони здатні подавати, сказавши: “Хіба Аллаг не дав вам того, через що й ви можете отримати милостиню? Воістину, кожне промовляння ‘Субхана-Ллаг’ (Пречистий Аллаг) — це милостиня, і кожне промовляння ‘Аллагу Акбар’ (Аллаг — Великий) — це милостиня, і кожне промовляння ‘Аль-хамду лі-Ллаг’ (Хвала Аллагу) — це милостиня, і кожне промовляння ‘Ля іляга ілля-Ллаг’ (Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага) — це милостиня. Так само спонукання до схваленого — це милостиня, і утримання від засуджуваного — це милостиня. І навіть коли хтось із вас має близькість зі своєю дружиною — це також записується для нього як милостиня.” Вони здивувалися і сказали: «О Посланець Аллага! Невже один із нас отримує винагороду за те, що задовольняє пристрасть?!» Він відповів: «Як ви думаєте, якби він задовольнив пристрасть забороненим чином, шляхом перелюбу або іншим способом, йому б записався гріх? Ось таким же чином, коли він задовольняє пристрасть дозволеним шляхом, йому записується винагорода».