عَنْ أَبِي سَعِيدٍ الْخُدْرِيِّ قَالَ: خَرَجَ مُعَاوِيَةُ عَلَى حَلْقَةٍ فِي الْمَسْجِدِ، فَقَالَ: مَا أَجْلَسَكُمْ؟ قَالُوا: جَلَسْنَا نَذْكُرُ اللهَ، قَالَ آللَّهِ مَا أَجْلَسَكُمْ إِلَّا ذَاكَ؟ قَالُوا: وَاللهِ مَا أَجْلَسَنَا إِلَّا ذَاكَ، قَالَ: أَمَا إِنِّي لَمْ أَسْتَحْلِفْكُمْ تُهْمَةً لَكُمْ، وَمَا كَانَ أَحَدٌ بِمَنْزِلَتِي مِنْ رَسُولِ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَقَلَّ عَنْهُ حَدِيثًا مِنِّي:
وَإِنَّ رَسُولَ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ خَرَجَ عَلَى حَلْقَةٍ مِنْ أَصْحَابِهِ، فَقَالَ: «مَا أَجْلَسَكُمْ؟» قَالُوا: جَلَسْنَا نَذْكُرُ اللهَ وَنَحْمَدُهُ عَلَى مَا هَدَانَا لِلْإِسْلَامِ، وَمَنَّ بِهِ عَلَيْنَا، قَالَ: «آللَّهِ مَا أَجْلَسَكُمْ إِلَّا ذَاكَ؟» قَالُوا: وَاللهِ مَا أَجْلَسَنَا إِلَّا ذَاكَ، قَالَ: «أَمَا إِنِّي لَمْ أَسْتَحْلِفْكُمْ تُهْمَةً لَكُمْ، وَلَكِنَّهُ أَتَانِي جِبْرِيلُ فَأَخْبَرَنِي أَنَّ اللهَ عَزَّ وَجَلَّ يُبَاهِي بِكُمُ الْمَلَائِكَةَ».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم: 2701]
المزيــد ...
Передається від Абу Са'іда аль-Худрі (нехай буде задоволений ним Аллаг), що він сказав: «Одного разу Муавія (нехай буде задоволений ним Аллаг) підійшов до гуртка людей, що сиділи в мечеті, і запитав їх: "Що змушує вас сидіти тут?" Вони відповіли: "Ми зібралися, щоб поминати Аллага". Му'авія запитав: "І ви можете поклястися Аллагом, що вас змушує сидіти тут тільки це?" Вони сказали: "Нас справді не змушує сидіти тут нічого, крім цього!" Му'авія сказав: "Воістину, я попросив вас заприсягтися не тому, що підозрюю вас. Річ у тім, що у Посланця Аллага (нехай благословить його Аллаг і привітає) не було нікого, хто переказав би менше хадісів від нього, ніж я, а тому я хочу розповісти,
що якось Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) підійшов до кола своїх сподвижників і запитав: "Що змушує вас сидіти тут?" Вони відповіли: "Ми зібралися, щоб поминати Аллага і віддавати Йому хвалу за те, що Він привів нас до Ісламу і дарував його нам". Пророк (мир йому і благословення Аллага) запитав: "І ви можете заприсягтися Аллагом, що вас змушує сидіти тут тільки це?" Вони сказали: "Клянемося Аллагом, тільки це й змусило нас зібратися тут!" Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: "Воістину, я попросив вас заприсягтися не тому, що підозрюю вас, але для того, щоб сказати, що до мене з'явився Джібріль і повідомив мені, що Аллаг пишається вами перед ангелами”».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم - 2701]
Муавія ібн Абі Суф'ян (нехай буде задоволений ними обома Аллах) підійшов до гуртка мусульман в мечеті і запитав, для чого вони зібралися. І вони відповіли, що зібралися для поминання Аллага. Тоді він попросив їх (нехай Аллаг буде задоволений ними усіма) заприсягтися, що вони збираються тільки для цього, і вони поклялися. Потім він розповів їм, що він попросив їх заприсягтися не для того, щоб їх в чомусь звинуватити, чи він сумнівався в їх правдивості, але він розповів їм про своє положення перед пророком Мухаммадом (мир йому і благословення Аллага) і про те, що ніхто не був настільки близьким до нього, як він. Адже Умм Хабіба, його сестра була дружиною Пророка (мир йому і благословення), і що він був одним з записувачів божого одкровення (мир йому і благословення Аллага). Але разом з цим, він не переказав багато хадісів. Тож він розповів їм, що одного разу Пророк (мир йому і благословення Аллага) вийшов зі свого дому і побачив, що вони (Муавія та інші сподвижники) сидять у мечеті, згадуючи Аллага і прославляючи Його за те, що Він привів їх до Ісламу і дарував їм цю релігію, тому Пророк (мир йому і благословення Аллага) попросив їх поклястися подібно, як попросив цього сам Муавія (нехай буде задоволений ним Аллаг) від своїх товаришів. Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) розповів їм причину свого запитання і присяги, а саме, що ангел Джібріль (мир йому) прийшов до нього і сказав йому, що Аллаг, Всемогутній, пишається вами, демонструючи ваше високе положення перед ангелами, показуючи їм ваші добрі справи і вихваляючи вас перед ними.