عَنِ العَبَّاسِ بْنِ عَبْدِ الْمُطَّلِبِ رَضيَ اللهُ عنهُ قَالَ:
قُلْتُ: يَا رَسُولَ اللهِ، عَلِّمْنِي شَيْئًا أَسْأَلُهُ اللَّهَ عَزَّ وَجَلَّ. قَالَ: «سَلِ اللَّهَ العَافِيَةَ»، فَمَكَثْتُ أَيَّامًا ثُمَّ جِئْتُ فَقُلْتُ: يَا رَسُولَ اللهِ، عَلِّمْنِي شَيْئًا أَسْأَلُهُ اللَّهَ. فَقَالَ لِي: «يَا عَبَّاسُ، يَا عَمَّ رَسُولِ اللهِ، سَلِ اللَّهَ العَافِيَةَ فِي الدُّنْيَا وَالآخِرَةِ».
المزيد
Передається від Аль-'Аббаса ібн 'Абду-ль-Мутталіба (нехай буде задоволений ним Аллаг):
"Я сказав: «О Посланець Аллага, навчи мене, чого мені слід просити в Аллага». Він сказав: «О 'Аббас, проси в Аллага благополуччя ('афійа)». Через деякий час я знову прийшов до нього і сказав: «Навчи мене, чого мені слід просити в Аллага, о Посланець Аллага». Він же сказав: «О 'Аббас, о дядько Посланця Аллага, проси в Аллага благополуччя в цьому світі та у світі вічному!»
