Hadith: Коли хтось із вас відчуває щось у своєму животі, і засумнівався в тому, чи вийшло з нього щось чи ні, то нехай не покидає мечеті, поки не почує звуку або не відчує запаху

عَنْ ‌أَبِي هُرَيْرَةَ رضي الله عنه قَالَ: قَالَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ:
«إِذَا وَجَدَ أَحَدُكُمْ فِي بَطْنِهِ شَيْئًا، فَأَشْكَلَ عَلَيْهِ أَخَرَجَ مِنْهُ شَيْءٌ أَمْ لَا، فَلَا يَخْرُجَنَّ مِنَ الْمَسْجِدِ حَتَّى يَسْمَعَ صَوْتًا، أَوْ يَجِدَ رِيحًا».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم: 362]

Передається від Абу Гурайри (нехай буде задоволений ним Аллаг), що він сказав: «Сказав Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага):
«Коли хтось із вас відчуває щось у своєму животі, і засумнівався в тому, чи вийшло з нього щось чи ні, то нехай не покидає мечеті, поки не почує звуку або не відчує запаху».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم - 362]

Explanation

Пророк (мир йому і благословення Аллага) пояснив, якщо той, хто молиться, і відчув в своєму животі рухи вітрів: чи вийшли вони з нього чи ні, – то він не повинен залишати молитву і переривати її, щоб оновити обмивання, поки він остаточно не переконається у виході вітрів, та порушенні обмивання, а саме: почує вихід вітру або відчує його запах. Адже те, в чому є впевненість не скасовується сумнівом, тож, якщо людина впевнена у своїй чистоті, і сумнівається в наявності причин для осквернення, то це означає, що вона залишається в стані ритуальної чистоти (вуду).