Хадіс: Молися стоячи, якщо не зможеш — сидячи, а якщо й так не зможеш — на боці
عن عمران بن حصين رضي الله عنه قال: كَانَتْ بِي بَوَاسِيرُ، فَسَأَلْتُ النَّبِيَّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ عَنِ الصَّلَاةِ، فَقَالَ:
«صَلِّ قَائِمًا، فَإِنْ لَمْ تَسْتَطِعْ فَقَاعِدًا، فَإِنْ لَمْ تَسْتَطِعْ فَعَلَى جَنْبٍ».
[صحيح] - [رواه البخاري] - [صحيح البخاري: 1117]
المزيــد ...
Передається від Імрана ібн Хусейна, нехай буде задоволений Аллаг ним і його батьком, що він сказав: «Коли я страждав від геморою, то запитав Пророка, мир йому і благословення Аллага, про молитву, і він відповів:
«Молися стоячи, якщо не зможеш — сидячи, а якщо й так не зможеш — на боці».
[صحيح] - [رواه البخاري] - [صحيح البخاري - 1117]
Пророк, мир йому і благословення Аллага, пояснив, що основою виконання молитви є її звершення стоячи. Якщо ж людина не може стояти, то вона молиться сидячи, а якщо й це їй не під силу, то дозволено їй молитися лежачи на боці.
Корисні висновки з хадісу
- Молитва не втрачає своєї обов’язковості, поки людина залишається при розумі. Тому мусульманин зобов’язаний виконувати її завжди, навіть під час хвороби, звершуючи її відповідно до свого стану і своїх можливостей.
- Милість і легкість Ісламу полягає в тому, що раб виконує акти поклоніння настільки, наскільки дозволяють його сили і можливості, не виходячи за межі шаріату, прикриваючись цими полегшеннями.