Хадіс: Ознакою найкращого Ісламу людини є те, що вона залишає те, що її не стосується

عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ قَالَ: قَالَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ:
«مِنْ حُسْنِ إِسْلَامِ المَرْءِ تَرْكُهُ مَا لَا يَعْنِيهِ».
[قال النووي: حديث حسن] - [رواه الترمذي وغيره] - [الأربعون النووية: 12]

Цей переклад потребує додаткового перегляду та уточнення.

Передається зі слів Абу Гурайри, нехай буде задоволений ним Аллаг, що Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллагa, сказав:
«Ознакою найкращого Ісламу людини є те, що вона залишає те, що її не стосується».
[قال النووي: حديث حسن] - [رواه الترمذي وغيره] - [الأربعون النووية - 12]

Пояснення

Пророк, мир йому і благословення Аллагa, пояснив, що досконалість Ісламу та повнота віри людини проявляються в тому, що вона уникає всього, що не має до неї відношення, не є для неї корисним і не входить до її обов’язків. Це стосується як слів, так і вчинків, як релігійних, так і мирських справ. Зайнятість тим, що тебе не стосується, може відвернути тебе від того, що є важливим, або привести до того, що тобі слід залишити. У День Суду кожна людина буде відповідати за свої вчинки.

Корисні висновки з хадісу

1. Люди різняться у ступені свого Ісламу, і Іслам людини стає кращим завдяки певним вчинкам.
2. Відмова від пустих слів і дій є доказом досконалості Ісламу людини.
3. Цей хадіс також заохочує приділяти увагу справам, які справді стосуються людини у її релігії та мирському житті. Якщо ознакою кращого Ісламу є залишення зайвого, то однією з його ознак є також зайнятість важливим.
4. Ібн аль-Кайїм, нехай Аллаг змилується над ним, сказав: «Пророк, мир йому і благословення Аллагa, зібрав суть богобоязливості в одному вислові: “Ознакою найкращого Ісламу людини є те, що вона залишає те, що її не стосується”. Це охоплює залишення всього зайвого: слів, поглядів, слухання, рухів руками й ногами, думок і всіх зовнішніх та внутрішніх рухів. Це слово є повним визначенням богобоязливості».
5. Ібн Раджаб сказав: «Цей хадіс є одним із основних принципів ісламської поведінки й етикету».
6. Цей хадіс є закликом до пошуку знань, бо тільки знання дозволяють людині відрізнити те, що її стосується, від того, що не стосується.
7. До того, що стосується людини й чим вона повинна займатися, належать: заклик до добра, заборона зла та щира порада іншим. Це речі, до яких Аллаг зобов’язав.
8. Під широке значення цього хадісу входить також відмова від усього, що Аллаг заборонив, і від усього, що Пророк, мир йому і благословення Аллагa, не любив. Сюди належить уникнення зайвих суперечок, питань про те, що не має користі, та досліджень вигаданих чи неможливих ситуацій, які ніколи не траплялися і, ймовірно, не трапляться.