Hadith: Смак віри відчуває лише той, хто задоволений Аллагом як Господом, Ісламом як релігією та Мухаммадом як посланцем

عَنِ الْعَبَّاسِ بْنِ عَبْدِ الْمُطَّلِبِ رضي الله عنه أَنَّهُ سَمِعَ رَسُولَ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، يَقُولُ:
«ذَاقَ طَعْمَ الْإِيمَانِ مَنْ رَضِيَ بِاللهِ رَبًّا، وَبِالْإِسْلَامِ دِينًا، وَبِمُحَمَّدٍ رَسُولًا».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم: 34]

Передається зі слів Аль-‘Аббаса ібн ‘Абду-ль-Мутталіб (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Смак віри відчуває лише той, хто задоволений Аллагом як Господом, Ісламом як релігією та Мухаммадом як посланцем».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم - 34]

Explanation

Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) повідомив, що щирий віруючий, серце якого впевнене щодо його віри, відчує в серці спокій, радість, насолоду та блаженство від близькості до Всевишнього Аллага, якщо матиме три види задоволеності.
Перше: вдоволення Аллагом як Господом. Це коли серце людини спокійне щодо того, як Аллаг вчиняє щодо неї: як Він встановлює, та виділяє життєвий наділ, та визначає події її життя, і вона не відчуває внутрішнього протесту проти чогось із цього, і вона не шукає собі іншого господа окрім Всевишнього Аллага.
Друге: вдоволення Ісламом як релігією. Це коли серце людини спокійне та задоволене тими обов'язками та приписами, які є в Ісламі, і вона не прагне до іншого шляху, окрім шляху Ісламу.
Третє: вдоволення Мухаммадом (мир йому і благословення Аллага) як посланцем. Це коли серце людини зі спокоєм та радістю сприймає все, з чим він прийшов, без вагань та сумнівів, і живе відповідно до Сунни Пророка (мир йому і благословення Аллага).

Benefits from the Hadith

1. Віра може давати насолоду і приємний смак, який відчуваються серцем подібно до того, як солодкість їжі та напоїв відчувається ротом.
2. Тілу приносить задоволення солодка їжа та напої лише тоді, коли воно здорове, і таким же чином серце, коли воно не хворе на оманливі примхи та заборонені пристрасті, то воно відчуває солодкість віри. А якщо хворіє, то не відчуває її: більше того, в такому стані йому можуть здаватися солодкими гріхи та пристрасті, які насправді є згубними для нього.
3. Коли людина задоволена чимось, і вважає це благом для себе, то воно стає легким для, і нічого з нього не буде для неї тягарем, і вона буде радіти усьому, що в ньому є, і воно буде приносити радість її серцю. Так само і віруючий, коли віра входить у його серце, то для нього стає легкою покірність Господу, і душа його насолоджується нею, і вона жодним чином не обтяжує його.
4. Ібн аль-Каййім сказав: «Цей хадіс містить вдоволення Володарюванням Всевишнього Аллага та Його Божественністю, а також вдоволення Його Посланцем та покірність йому, і вдоволення Його релігією та підкорення їй».