Hadith: . : :

عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَ رضي الله عنه أَنَّ رَسُولَ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ:
«حَقُّ الْمُسْلِمِ عَلَى الْمُسْلِمِ سِتٌّ» قِيلَ: مَا هُنَّ يَا رَسُولَ اللهِ؟، قَالَ: «إِذَا لَقِيتَهُ فَسَلِّمْ عَلَيْهِ، وَإِذَا دَعَاكَ فَأَجِبْهُ، وَإِذَا اسْتَنْصَحَكَ فَانْصَحْ لَهُ، وَإِذَا عَطَسَ فَحَمِدَ اللهَ فَسَمِّتْهُ، وَإِذَا مَرِضَ فَعُدْهُ وَإِذَا مَاتَ فَاتَّبِعْهُ».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم: 2162]

Абу Гурайра (нехай буде задоволений ним Аллаг) передає, що Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«У мусульманина є шість обов'язків по відношенню до іншого мусульманина». Його запитали: «Які ж, [о Посланець Аллага]?» Він відповів: «Коли зустрінеш його, привітай його миром! Коли він запрошує тебе, приймай запрошення! Коли він просить у тебе поради, дай йому пораду! Коли він чхне і прославить Аллага хвалою, то вимов благопобажання! Коли він захворіє, навідай його, а коли він помре, проводжай його [в останню путь]!»
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم - 2162]

Explanation

Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) роз'яснив, що наступні шість дій є обов'язком мусульманина стосовно свого брата по вірі. Перше: вітати його під час зустрічі словами: «Ассаляму алейкум (мир вам)», на що він має відповісти: «Уа алейкум ассаляму (і вам мир)». Друге: приймати запрошення від нього, як на весільне частування тощо. Третє: добра щира порада йому, якщо він попросив про неї, але без приниження його честі й обману. Четверте: коли мусульманин чхне і скаже: «Хвала Аллагу (Альхамду лі-Ллягі)», слід вимовити благопобажання йому: «Хай помилує тебе Аллаг (Йархамука-Ллаг)». Він же відповідає: «Хай поведе вас Аллаг прямим шляхом і хай виправить Він помисли ваші (йагдікуму-Ллагу уа йусліх балякум)». П'яте: відвідувати і провідувати його, коли він хворіє. Шосте: здійснити похоронну молитву за нього, коли він помре, провести його похоронні ноші на цвинтар і залишитися до кінця поховання.

Benefits from the Hadith

1. Аш-Шаукані сказав: «Під обов'язками мається на увазі, що не слід полишати дані дії. Вони або обов'язкові, або настільки бажані, що це межує з обов'язковістю, і їх не слід полишати».
2. Відповідь на привітання є обов'язковою для кожного, кого привітали особисто. Якщо привітання адресоване групі, достатньо, щоб хтось один з них відповів. Саме ж вітання, що виходить від людини першою, є сунною.
3. Відвідування хворого належить до обов'язків мусульман перед своїм братом по вірі, адже це підтримує його і скрашує його самотність. Це є колективним обов'язком.
4. Приймати запрошення обов'язково, якщо тільки це не пов'язано з чимось гріховним. Якщо йдеться про запрошення на весільне частування, то більшість учених вважають, що його прийняти обов'язково, за відсутності поважної причини. Що ж стосується інших запрошень, то більшість учених вважають, що прийняти їх бажано.
5. Побажання тому, хто чхнув, є обов'язком для того, хто чув, якщо той віддав хвалу Аллагу.
6. Хадіс вказує на досконалість ісламського Шаріату і його прагнення зміцнити віру, а також зв'язки і узи любові між членами суспільства.
7. Побажання тому, хто чхнув, названо в хадісах тасміт або ташміт, і це зверененян до Аллага з мольбою про блага і благодаті для чизнувшої людини. Ташміт пояснюють як побажання: нехай віддалить тебе Аллаг від зловтіхи і від усього, що дало б ворогові твоєму привід зловтішатися над тобою. А тасміт трактують як побажання: нехай поведе тебе Аллаг прямим шляхом.