عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَ رَضِيَ اللهُ عنه سَمِعْتُ رَسُولَ اللهِ صلى الله عليه وسلم يَقُولُ:
«قَالَ اللهُ تَعَالَى: قَسَمْتُ الصَّلَاةَ بَيْنِي وَبَيْنَ عَبْدِي نِصْفَيْنِ، وَلِعَبْدِي مَا سَأَلَ، فَإِذَا قَالَ الْعَبْدُ: {الْحَمْدُ لِلهِ رَبِّ الْعَالَمِينَ}، قَالَ اللهُ تَعَالَى: حَمِدَنِي عَبْدِي، وَإِذَا قَالَ: {الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ}، قَالَ اللهُ تَعَالَى: أَثْنَى عَلَيَّ عَبْدِي، وَإِذَا قَالَ: {مَالِكِ يَوْمِ الدِّينِ}، قَالَ: مَجَّدَنِي عَبْدِي، -وَقَالَ مَرَّةً: فَوَّضَ إِلَيَّ عَبْدِي-، فَإِذَا قَالَ: {إِيَّاكَ نَعْبُدُ وَإِيَّاكَ نَسْتَعِينُ}، قَالَ: هَذَا بَيْنِي وَبَيْنَ عَبْدِي وَلِعَبْدِي مَا سَأَلَ، فَإِذَا قَالَ: {اهْدِنَا الصِّرَاطَ الْمُسْتَقِيمَ، صِرَاطَ الَّذِينَ أَنْعَمْتَ عَلَيْهِمْ غَيْرِ الْمَغْضُوبِ عَلَيْهِمْ وَلا الضَّالِّينَ}، قَالَ: هَذَا لِعَبْدِي وَلِعَبْدِي مَا سَأَلَ».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم: 395]
المزيــد ...
Передається від Абу Гурайри (нехай буде задоволений ним Аллаг): «Я чув, як Посланець Аллага мир йому і благословення Аллага) сказав:
"Сказав Аллаг Всевишній: "Я розділив молитву між Собою і Моїм рабом на дві половини, і Мій раб отримає те, що він просить. І коли раб каже: {Вся хвала належить одному Аллагу – Господу світів}, Аллаг каже: "Мій раб вихвалив Мене”, а коли він скаже: {Милостивому, Милуючому}, Всевишній скаже: "Мій раб прославив мене." А коли він скаже: {Володарю Судного дня}, Він скаже: "Мій раб звеличив мене”. А коли він скаже: {Лише Тобі одному ми присвячуємо наше поклоніння, і лише на Твою допомогу ми покладаємось}, то Він скаже: "Це між мною і моїм рабом, і моєму рабу буде те , що він просив", а коли скаже: {Веди нас Прямим Шляхом. Шляхом тих, кого ти наділив благами, а не шляхом тих хто під гнівом Твоїм, і не шляхом тих, хто заблукав}, то Він скаже: "Це для мого раба і моєму рабу буде те, що він просив"».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم - 395]
Пророк (мир йому і благословення Аллага) повідомив, що Всевишній Аллаг сказав у хадісі аль-Кудсі: «Я розділив суру "Аль-Фатіха" в молитві між Собою та моїм рабом на дві половини: одна половина для Мене, а друга – для нього».
Тож перша її половина: слова хвали, прославлення та звеличення Аллага, за що Я нагороджую раба найкращою винагородою.
Друга половина її: слова мольби та благання, і Я відповім йому і дам йому те, що він просив.
Тож, якщо скаже той, хто виконує молитву: {Вся хвала належить одному Аллагу – Господу світів }, то Аллаг відповість йому: «Мій раб вихвалив Мене», а якщо скаже: {Милостивому, Милуючому}, то Всевишній скаже: «Мій раб прославив мене і визнав Мене тим, хто обдарував його всіма благами», а якщо він скаже: {Володарю Судного дня}, то Він скаже: «Мій раб звеличив мене», і це є велика пошана.
А коли скаже раб: {Лише Тобі одному ми присвячуємо наше поклоніння, і лише на Твою допомогу ми покладаємось}, то Він скаже: «Це між мною і моїм рабом, і моєму рабу буде те, що він просив!»
Тож перша половина цих слів спрямована до Аллага, а саме: {Лише Тобі одному ми присвячуємо наше поклоніння}, і це є визнанням божественності Аллага, і відповідно – поклонінням Йому. І ця половина сури направлена Аллагу.
Друга половина сури призначена для раба: {... і лише на Твою допомогу ми покладаємось} – в них прохання до Аллага надати рабу всебічної допомоги, і в них – обіцянка Аллага допомогти своєму рабу.
Якщо він скаже: {Веди нас Прямим Шляхом. Шляхом тих, кого ти наділив благами, а не шляхом тих, хто під гнівом Твоїм, і не шляхом тих, хто заблукав}, то Аллаг скаже: «Це прохання та благання мого раба, і Я вже відповів на його благання».