عن سَعِيدِ بْنِ الْمُسَيَّبِ، عَنْ أَبِيهِ قَالَ:
لَمَّا حَضَرَتْ أَبَا طَالِبٍ الْوَفَاةُ، جَاءَهُ رَسُولُ اللهِ صلى الله عليه وسلم فَوَجَدَ عِنْدَهُ أَبَا جَهْلٍ وَعَبْدَ اللهِ بْنَ أَبِي أُمَيَّةَ بْنِ الْمُغِيرَةِ، فَقَالَ: «أَيْ عَمِّ، قُلْ: لَا إِلَهَ إِلَّا اللهُ، كَلِمَةً أُحَاجُّ لَكَ بِهَا عِنْدَ اللهِ»، فَقَالَ أَبُو جَهْلٍ وَعَبْدُ اللهِ بْنُ أَبِي أُمَيَّةَ: أَتَرْغَبُ عَنْ مِلَّةِ عَبْدِ الْمُطَّلِبِ، فَلَمْ يَزَلْ رَسُولُ اللهِ صلى الله عليه وسلم يَعْرِضُهَا عَلَيْهِ، وَيُعِيدَانِهِ بِتِلْكَ الْمَقَالَةِ، حَتَّى قَالَ أَبُو طَالِبٍ آخِرَ مَا كَلَّمَهُمْ: عَلَى مِلَّةِ عَبْدِ الْمُطَّلِبِ، وَأَبَى أَنْ يَقُولَ: لَا إِلَهَ إِلَّا اللهُ، قَالَ: قَالَ رَسُولُ اللهِ صلى الله عليه وسلم: «وَاللهِ لَأَسْتَغْفِرَنَّ لَكَ مَا لَمْ أُنْهَ عَنْكَ»، فَأَنْزَلَ اللهُ: {مَا كَانَ لِلنَّبِيِّ وَالَّذِينَ آمَنُوا أَنْ يَسْتَغْفِرُوا لِلْمُشْرِكِينَ} [التوبة: 113]، وَأَنْزَلَ اللهُ فِي أَبِي طَالِبٍ، فَقَالَ لِرَسُولِ اللهِ صلى الله عليه وسلم: {إِنَّكَ لا تَهْدِي مَنْ أَحْبَبْتَ وَلَكِنَّ اللهَ يَهْدِي مَنْ يَشَاءُ} [القصص: 56].
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 4772]
المزيــد ...
Передається від Са'іда ібн аль-Мусайяба, що він передає від свого батька,
що коли до Абу Таліба прийшла смерть, Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) зайшов до нього. А в нього в цей час перебували Абу Джагль і 'Абдуллаг ібн Абу Умайя ібн аль-Магіра. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: «О дядьку! Скажи: "Ля іляга ілля-Ллаг", – слово, через яке зможу свідчити на твою користь перед Аллагом». Але Абу Джагль і 'Абдуллаг ібн Абу Умайя сказали йому: «Невже ти зречешся релігії, яку сповідував 'Абду-ль-Мутталіб?» Пророк (мир йому благословення Аллага) продовжував повторювати свої слова, а вони повторювали свої, поки Абу Таліб не сказав перед самою смертю: «На релігії 'Абду-ль-Мутталіба». І він відмовився сказати: «Ля іляга ілля-Ллаг». Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав йому: «Я обов’язково проситиму пробачення для тебе, поки це не буде заборонено мені». Після цього Аллаг зіслав слова: {Пророкові і віруючим не личить просити пробачення за багатобожників, навіть якщо вони є родичами...} [Каяття: 113]. І Аллаг зіслав щодо Абу Таліба: {Воістину, ти не зможеш наставити на прямий шлях тих, кого полюбив, адже Тільки Аллаг наставляє на прямий шлях тих, кого забажає} [Оповідання: 56].
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 4772]
Пророк (мир йому і благословення Аллага) прийшов до свого дядька Абу Таліба, коли той помирав, і сказав йому: «Дядьку, скажи: "Ля іляга ілля-Ллаг” – немає нічого гідного на поклоніння, крім Аллага, – слово, через яке зможу свідчити за тебе перед Аллагом. Але Абу Джагль і Абдуллаг ібн Абі Умайя сказали: «О Абу Таліб, невже ти зречешся релігії свого батька Абдульмуталліба?» – а він був багатобожником. І вони продовжували вмовляти його, поки він не сказав їм останнє слово: «На релігії Абдулмуталліба» – на релігії багатобожжя та ідолопоклонства. І тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Я буду молитися за твоє прощення доти, доки мій Господь не заборонить мені цього», але Аллаг зіслав аят: {Пророкові і віруючим не личить просити прощення за багатобожників, навіть якщо вони є родичами...} [Покаяння: 113] І також Аллаг зіслав інший аят щодо Абу Таліба: {Воістину, ти не зможеш наставити на прямий шлях тих, кого полюбив, адже Тільки Аллаг наставляє на прямий шлях тих, кого забажає} [Оповідання: 56].