عَنِ ابْنِ عَبَّاسٍ رضي الله عنهما قَالَ:
قَالَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ لِامْرَأَةٍ مِنَ الْأَنْصَارِ سَمَّاهَا ابْنُ عَبَّاسٍ فَنَسِيتُ اسْمَهَا: «مَا مَنَعَكِ أَنْ تَحُجِّي مَعَنَا؟» قَالَتْ: لَمْ يَكُنْ لَنَا إِلَّا نَاضِحَانِ فَحَجَّ أَبُو وَلَدِهَا وَابْنُهَا عَلَى نَاضِحٍ وَتَرَكَ لَنَا نَاضِحًا نَنْضِحُ عَلَيْهِ، قَالَ: «فَإِذَا جَاءَ رَمَضَانُ فَاعْتَمِرِي، فَإِنَّ عُمْرَةً فِيهِ تَعْدِلُ حَجَّةً».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح مسلم: 1256]
المزيــد ...
Передається від ібн 'Аббаса (нехай Аллаг буде задоволений ним і його батьком), що він сказав:
«Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав одній жінці з ансарів, ім'я якої назвав Ібн Аббаас, але я забув його: “Що завадило тобі здійснити хадж разом з нами?” Вона відповіла: “Ми мали тільки дві верхові тварини”, – тому батько її сина та її син здійснили хадж на одній тварині, а іншу залишили нам для поїння. Він сказав: “Якщо настане Рамадан, то зробіть Умру, адже Умра в ньому прирівнюється до Хаджу”».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح مسلم - 1256]
Коли Пророк (мир йому і благословення Аллага) повернувся з Прощального Хаджу, він запитав одну жінку із ансарів, яка не здійснила хаджу про те, що завадило їх зробити хадж разом з ними?
У відповідь, вона вибачилася і пояснила, що у них є тільки два верблюди, і її чоловік з сином здійснили Хадж на одному з них, залишивши іншого, щоб з його допомогою набирати воду з криниці.
І тоді пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) сказав їй, що винагорода за здійснення Умри в місяць Рамадан є такою ж, як і винагорода за здійснення Хаджу.