عَنِ ابْنِ عَبَّاسٍ رضي الله عنهما قَالَ:
قَالَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ لِامْرَأَةٍ مِنَ الْأَنْصَارِ سَمَّاهَا ابْنُ عَبَّاسٍ فَنَسِيتُ اسْمَهَا: «مَا مَنَعَكِ أَنْ تَحُجِّي مَعَنَا؟» قَالَتْ: لَمْ يَكُنْ لَنَا إِلَّا نَاضِحَانِ فَحَجَّ أَبُو وَلَدِهَا وَابْنُهَا عَلَى نَاضِحٍ وَتَرَكَ لَنَا نَاضِحًا نَنْضِحُ عَلَيْهِ، قَالَ: «فَإِذَا جَاءَ رَمَضَانُ فَاعْتَمِرِي، فَإِنَّ عُمْرَةً فِيهِ تَعْدِلُ حَجَّةً».
المزيد
Передається від ібн 'Аббаса, нехай Аллаг буде задоволений ним і його батьком, що він сказав:
«Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав одній жінці з ансарів, ім'я якої назвав Ібн Аббас, але я забув його: “Що завадило тобі здійснити хадж разом з нами?” Вона сказала: «У нас було лише два верблюди для поливу. Батько моєї дитини і її син вирушили на хадж на одному верблюді, а нам залишили іншого, щоб ми використовували його для поливу. Він сказав: “Якщо настане Рамадан, то зробіть умру, адже умра в ньому прирівнюється до хаджу”».
