Hadith: «Хто поклявся вірністю, той не з нас».

عَنْ بُرَيْدَةَ رضي الله عنه قَالَ: قَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ:
«مَنْ حَلَفَ بِالْأَمَانَةِ فَلَيْسَ مِنَّا».
[صحيح] - [رواه أبو داود وأحمد] - [سنن أبي داود: 3253]

Бурайда (нехай буде задоволений ним Аллаг) передає, що Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Хто поклявся вірністю, той не з нас».
[صحيح] - [رواه أبو داود وأحمد] - [سنن أبي داود - 3253]

Explanation

Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) заборонив присягати вірністю, застеріг від цього і повідомив, що той, хто чинить так, «той не з нас».

Benefits from the Hadith

1. Заборона клятви чимось, окрім Всевишнього Аллага, зокрема клятвою вірності, бо це є малим ширком.
2. Словом «амана» має значення: покірність, поклоніння, щось, залишене на зберігання, гроші, безпека.
3. Клятва дійсна, тільки якщо це клятва Аллагом або якимось із Його імен чи якостей.
4. Аль-Хаттабі зазначив: «Судячи з усього, заборона пояснюється тим, що він повелів клястися Аллагoм та Його якостями, а вірність не належить до Його якостей. Вона є одним з Його велінь і тим, чим Він зобов'язав Своїх рабів. Їм було заборонено це, тому що така клятва передбачає прирівнювання вірності до імен та якостей Всемогутнього й Великого Аллагa».