Hadith: Присягніть мені в тому, що ви не будете поклонятися нікому і нічому, крім Аллага, не будете красти, чинити перелюб

عَنْ عُبَادَةَ بْنِ الصَّامِتِ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ، وَكَانَ شَهِدَ بَدْرًا، وَهُوَ أَحَدُ النُّقَبَاءِ لَيْلَةَ العَقَبَةِ: أَنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ، وَحَوْلَهُ عِصَابَةٌ مِنْ أَصْحَابِهِ:
«بَايِعُونِي عَلَى أَلَّا تُشْرِكُوا بِاللَّهِ شَيْئًا، وَلاَ تَسْرِقُوا، وَلاَ تَزْنُوا، وَلاَ تَقْتُلُوا أَوْلاَدَكُمْ، وَلاَ تَأْتُوا بِبُهْتَانٍ تَفْتَرُونَهُ بَيْنَ أَيْدِيكُمْ وَأَرْجُلِكُمْ، وَلاَ تَعْصُوا فِي مَعْرُوفٍ، فَمَنْ وَفَى مِنْكُمْ فَأَجْرُهُ عَلَى اللَّهِ، وَمَنْ أَصَابَ مِنْ ذَلِكَ شَيْئًا فَعُوقِبَ فِي الدُّنْيَا فَهُوَ كَفَّارَةٌ لَهُ، وَمَنْ أَصَابَ مِنْ ذَلِكَ شَيْئًا ثُمَّ سَتَرَهُ اللَّهُ فَهُوَ إِلَى اللَّهِ، إِنْ شَاءَ عَفَا عَنْهُ وَإِنْ شَاءَ عَاقَبَهُ» فَبَايَعْنَاهُ عَلَى ذَلِكَ.
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 18]

Translation Needs More Review.

Убада ібн ас-Саміт (нехай буде задоволений ним Аллаг) один з учасників битви при Бадрі і один з ватажків в ніч присяги в Акабі, передає, що Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага), навколо якого зібралося кілька його сподвижників, сказав:
«Присягніть мені в тому, що ви не будете поклонятися нікому і нічому, крім Аллага, не будете красти, чинити перелюб і вбивати своїх дітей, не будете вбивати своїх дітей, не будете прикривати брехнею те, що між своїми руками і ногами, і не будете ослухатися мене в тому, що встановлено Ісламом. Хто з вас дотримається клятви, того винагородить Аллаг. А хто зробить щось із цього і буде покараний у цьому світі, то це буде йому спокутою. А хто зробить щось із цього, і Аллаг приховає це, то його справа належить Аллагу: якщо захоче, простить його, а якщо захоче, покарає його». І ми присягнули йому на цьому». [Він сказав]: «І ми присягнули йому в цьому».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 18]

Explanation

'Убада ібн ас-Саміт (нехай буде задоволений ним Аллаг), який брав участь у великій битві при Бадрі і був ватажком своїх одноплемінників, які прибули, щоб присягнути Пророку (мир йому і благословення Аллага) в ніч 'Акаби, коли Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) ще перебував у Мецці, незадовго до свого переселення в Медіну, повідомив, що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сів серед своїх сподвижників і велів їм дати йому кілька обіцянок, у тому числі наступні: перша: що вони ні в якому разі не будуть надавати Аллагу співтоваришів, включаючи найнезначніші прояви багатобожжя. Друге: що вони не будуть красти. Третє: що вони не будуть чинити перелюб. Четверте: що вони не будуть вбивати своїх дітей: хлопчиків зі страху бідності, а дівчаток зі страху ганьби. П'яте: вони не будуть прикривати брехнею те, що між їхніми руками і ногами, оскільки більшість дій здійснюється ними, хоча інші органи тіла теж можуть брати участь. Шосте: що вони не будуть ослухатися Пророка (мир йому і благословення Аллага) в тому, що схвалюється релігією. І хто з них був вірний своїй обіцянці і неухильно виконував її, той отримає винагороду від Аллага, а хто зробить щось із згаданого (крім багатобожжя) і отримає при житті встановлене Шаріатом покарання, для того це послужить спокутою, і з нього зніметься цей гріх. А хто зробить щось із згаданого і Аллаг покриє його, то його подальша доля залежить від Аллага: якщо Він побажає, то пробачить його, а якщо побажає, то покарає. І всі присутні присягнули в цьому Посланцю Аллага (мир йому і благословення Аллага).

Benefits from the Hadith

1. Роз'яснення того, що включала в себе перша присяга в Акабі в Мецці до того, як їм було встановлено обов'язок боротьби на шляху Аллагa (джігад).
2. Ас-Сінді сказав: «Він згадав про схвалене Ісламом, а ні для кого не секрет, що всі його веління відносяться до схваленого Ісламом, і неможливо уявити, щоб від нього виходило веління іншого характеру. Тому згадка про схвалене Ісламом слугує обґрунтуванням обов'язковості підпорядкування і вказує на те, що не може бути підпорядкування творінню в чомусь, окрім схваленого Ісламом. Це також означає, що в присязі необхідно ставити обов'язковою умовою релігії, а не абсолютне підпорядкування людині».
3. Мухаммад ібн Ісма'їль ат-Теймі та інші сказали, що вбивство дітей згадано окремо тому, що це одночасно і вбивство, і розрив родинних зв'язків. Відповідно, заборона тут підкреслюється особливо, тим більше, що це явище було поширеним у них, а саме у вигляді закопування дівчаток живцем і вбивства хлопчиків через страх бідності. Або ж діти згадані особливо тому, що вони не в змозі захистити себе.
4. Ан-Нававі сказав: «Загальна вказівка цього хадісу конкретизована Словами Всевишнього: «Воістину, Аллаг не прощає, коли Йому додають співтоваришів»: якщо відступника стратили за його віровідступництво, то ця страта не стане спокутою за його гріх».
5. Аль-Кади Іяд сказав: «Більшість вчених вважають, що застосування встановлених Всевишнім покарань стає спокутою відповідного гріха».