عَنْ أَنَسِ بْنِ مَالِكٍ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ قَالَ:
قَدِمَ أُنَاسٌ مِنْ عُكْلٍ أَوْ عُرَيْنَةَ، فَاجْتَوَوْا المَدِينَةَ فَأَمَرَهُمُ النَّبِيُّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بِلِقَاحٍ، وَأَنْ يَشْرَبُوا مِنْ أَبْوَالِهَا وَأَلْبَانِهَا، فَانْطَلَقُوا، فَلَمَّا صَحُّوا قَتَلُوا رَاعِيَ النَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، وَاسْتَاقُوا النَّعَمَ، فَجَاءَ الخَبَرُ فِي أَوَّلِ النَّهَارِ، فَبَعَثَ فِي آثَارِهِمْ، فَلَمَّا ارْتَفَعَ النَّهَارُ جِيءَ بِهِمْ، فَأَمَرَ فَقَطَعَ أَيْدِيَهُمْ وَأَرْجُلَهُمْ، وَسُمِرَتْ أَعْيُنُهُمْ، وَأُلْقُوا فِي الحَرَّةِ، يَسْتَسْقُونَ فَلاَ يُسْقَوْنَ، قَالَ أَبُو قِلاَبَةَ: فَهَؤُلاَءِ سَرَقُوا وَقَتَلُوا، وَكَفَرُوا بَعْدَ إِيمَانِهِمْ، وَحَارَبُوا اللَّهَ وَرَسُولَهُ.
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 233]
المزيــد ...
Передається зі слів Анаса ібн Маліка (нехай буде задоволений ним Аллаг), який сказав:
«Прибули люди з Уклі або Урайни, і почали хворіти через клімат Медіни. Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) порадив їм пити молоко та сечу верблюдиць. Вони відправились (до пастухів), а коли одужали, вбили пастуха Пророка (мир йому і благословення Аллага), і викрали верблюдів. Новина про це надійшла на початку дня, і він відправив людей за ними в погоню. І вже близько полудня їх привели, і як покарання, було наказано відрубати їм навхрест руки та ноги, виколоти очі та залишити їх помирати від спраги на розпеченій кам'янистій землі». Абу Кіляба сказав: «Ці люди вчинили крадіжку, вбивство, віровідступництво і відкрито виступили проти Аллага та Його Посланця».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 233]
Чоловіки з племен Укль і Урайна, будучи новонаверненими мусульманами, прибули до Пророка (мир йому і благословення Аллага). Вони захворіли на водянку або схожу хворобу, через що їхні животи набрякли. Оскільки місцева їжа та кліматичні умови Медіни виявилися для них несприятливими, вони не могли там залишатися. Пророк (мир йому і благословення Аллага) наказав їм вирушити до місця, де знаходилися верблюдиці, і у вигляді пожертвування, безоплатно, вони зможуть там пити їхнє молоко та сечу як лікування від хвороби. Вони пішли, і коли повністю одужали, відновили сили та покращили зовнішній вигляд, то зрадницьки вбили пастуха Пророка (мир йому і благословення Аллага) і викрали верблюдів. Отримавши повідомлення про злочин рано-вранці, Пророк (мир йому і благословення Аллага) негайно відправив за ними загін. До полудня їх було схоплено та доставлено до нього як полонених. У відповідь на їхні розбій та вбивство, він наказав відрубати їм навхрест руки та ноги, а також виколоти очі, адже саме так вони вчинили з пастухом. Їх залишили вмирати на гарячій кам'янистій ділянці (Харра), де вони страждали від спраги, не отримавши води, поки не померли. Абу Кіляба сказав: «Вони вкрали, вбили, зреклися віри після їхнього прийняття Ісламу, і воювали проти Аллага та Його Посланника».