عَنْ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ بُسْرٍ رَضِيَ اللَّهِ عَنْهُ قَالَ: أَتَى النَّبِيَّ رَجُلٌ، فَقَالَ: يَا رَسُولَ اللَّهِ! إِنَّ شَرَائِعَ الإِسْلَامِ قَدْ كَثُرَتْ عَلَيْنَا، فَبَابٌ نَتَمَسَّكُ بِهِ جَامِعٌ؟ قَالَ:
«لاَ يَزَالُ لِسَانُكَ رَطْبًا مِنْ ذِكْرِ اللَّهِ».
وفي رواية: مِنْ حَدِيثِ مُعَاذِ بْنِ جَبَلٍ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ: آخِرُ مَا فَارَقْتُ عَلَيْهِ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَنْ قُلْتُ: أَيُّ الأَعْمَالِ خَيْرٌ وَأَقْرَبُ إِلَى اللَّهِ؟ قَالَ: «أَنْ تَمُوتَ وَلِسَانُكَ رَطْبٌ مِنْ ذِكْرِ اللَّهِ عَزَّ وَجَلَّ».
المزيد
Передається зі слів Абдуллага ібн Бусра, нехай буде задоволений ним Аллаг, що до Пророка, мир йому і благословення Аллагa, прийшов чоловік і сказав:
«О Посланець Аллагa, приписи Ісламу стали для нас надто численними. Назви нам одну всеохопну справу, за яку ми могли б триматися?»
Він сказав:
«Нехай твій язик не перестає бути вологим від поминання Аллагa». А в іншій передачі від Муаза ібн Джабаля, нехай буде задоволений ним Аллаг:
«Коли я востаннє прощався з Посланцем Аллагa, мир йому і благословення Аллагa, я сказав: Яка справа є найкращою і найближчою до Аллагa?
Він сказав: Померти так, щоб твій язик був вологий від згадування Аллагa».
