عَنْ حِطَّانَ بْنِ عَبْدِ اللهِ الرَّقَاشِيِّ قَالَ: صَلَّيْتُ مَعَ أَبِي مُوسَى الْأَشْعَرِيِّ صَلَاةً، فَلَمَّا كَانَ عِنْدَ الْقَعْدَةِ قَالَ رَجُلٌ مِنَ الْقَوْمِ: أُقِرَّتِ الصَّلَاةُ بِالْبِرِّ وَالزَّكَاةِ، قَالَ: فَلَمَّا قَضَى أَبُو مُوسَى الصَّلَاةَ وَسَلَّمَ انْصَرَفَ فَقَالَ: أَيُّكُمُ الْقَائِلُ كَلِمَةَ كَذَا وَكَذَا؟ قَالَ: فَأَرَمَّ الْقَوْمُ، ثُمَّ قَالَ: أَيُّكُمُ الْقَائِلُ كَلِمَةَ كَذَا وَكَذَا؟ فَأَرَمَّ الْقَوْمُ، فَقَالَ: لَعَلَّكَ يَا حِطَّانُ قُلْتَهَا؟ قَالَ: مَا قُلْتُهَا، وَلَقَدْ رَهِبْتُ أَنْ تَبْكَعَنِي بِهَا، فَقَالَ رَجُلٌ مِنَ الْقَوْمِ: أَنَا قُلْتُهَا، وَلَمْ أُرِدْ بِهَا إِلَّا الْخَيْرَ، فَقَالَ أَبُو مُوسَى: أَمَا تَعْلَمُونَ كَيْفَ تَقُولُونَ فِي صَلَاتِكُمْ؟ إِنَّ رَسُولَ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ خَطَبَنَا فَبَيَّنَ لَنَا سُنَّتَنَا وَعَلَّمَنَا صَلَاتَنَا، فَقَالَ:
«إِذَا صَلَّيْتُمْ فَأَقِيمُوا صُفُوفَكُمْ، ثُمَّ لِيَؤُمَّكُمْ أَحَدُكُمْ فَإِذَا كَبَّرَ فَكَبِّرُوا، وَإِذْ قَالَ: {غَيْرِ الْمَغْضُوبِ عَلَيْهِمْ وَلا الضَّالِّينَ} [الفاتحة: 7]، فَقُولُوا: آمِينَ، يُجِبْكُمُ اللهُ، فَإِذَا كَبَّرَ وَرَكَعَ فَكَبِّرُوا وَارْكَعُوا، فَإِنَّ الْإِمَامَ يَرْكَعُ قَبْلَكُمْ، وَيَرْفَعُ قَبْلَكُمْ»، فَقَالَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: «فَتِلْكَ بِتِلْكَ، وَإِذَا قَالَ: سَمِعَ اللهُ لِمَنْ حَمِدَهُ، فَقُولُوا: اللَّهُمَّ رَبَّنَا لَكَ الْحَمْدُ، يَسْمَعِ اللهُ لَكُمْ، فَإِنَّ اللهَ تَبَارَكَ وَتَعَالَى قَالَ عَلَى لِسَانِ نَبِيِّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: سَمِعَ اللهُ لِمَنْ حَمِدَهُ، وَإِذَا كَبَّرَ وَسَجَدَ فَكَبِّرُوا وَاسْجُدُوا، فَإِنَّ الْإِمَامَ يَسْجُدُ قَبْلَكُمْ وَيَرْفَعُ قَبْلَكُمْ»، فَقَالَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: «فَتِلْكَ بِتِلْكَ، وَإِذَا كَانَ عِنْدَ الْقَعْدَةِ فَلْيَكُنْ مِنْ أَوَّلِ قَوْلِ أَحَدِكُمُ: التَّحِيَّاتُ الطَّيِّبَاتُ الصَّلَوَاتُ لِلهِ، السَّلَامُ عَلَيْكَ أَيُّهَا النَّبِيُّ وَرَحْمَةُ اللهِ وَبَرَكَاتُهُ، السَّلَامُ عَلَيْنَا وَعَلَى عِبَادِ اللهِ الصَّالِحِينَ، أَشْهَدُ أَنْ لَا إِلَهَ إِلَّا اللهُ وَأَشْهَدُ أَنَّ مُحَمَّدًا عَبْدُهُ وَرَسُولُهُ».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم: 404]
المزيــد ...
Передається від Хаттана ібн Абдаллага ар-Ракашій, що він сказав: «Я молився разом з Абу Мусою аль-Аш'арі, і коли він закінчував молитву, то один чоловік з-тих, хто молився позаду нього сказав: “Молитва супроводжується праведністю та милостинею” – коли Абу Муса закінчив молитву і помолився, він повернувся і сказав: "Хто з вас сказав таке слово?" – потім він сказав: "Невже чоловіки стали німими?” – тоді він сказав знову: "Хто з вас сказав таке слово? Невже чоловіки стали німими?”, – тоді він сказав: "Можливо, ти, о Хатане, сказав це?" – він відповів: "Я не говорив цього, і я боявся, що ти звинуватиш мене в цьому". Тоді один чоловік зізнався: "Я сказав це, і я не мав на увазі нічого, крім добра", – і сказав йому Абу Муса: "Хіба ви, не знаєте, що саме треба говорити в молитві?" Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) проповідував нам, та пояснював нам нашу Сунну і навчав нас нашій молитві, і він говорив:
"Коли ви будете молитися, то ставайте рівно в ряди, і потім нехай один із вас стає керуючим молитвою (імамом), і коли він скаже “Аллагу акбар”, то і ви кажіть “Аллагу акбар”, а коли він скаже: "…а не шляхом тих хто під гнівом Твоїм, і не шляхом тих, хто заблукав" [Аль-Фатіха: 7], тоді скажіть: "Амінь", – що означає: нехай відповість вам Аллаг! А коли він скаже “Аллагу акбар", і здійснить поясний уклін, то і ви кажіть “Аллагу акбар" та робіть поясний уклін, але так, щоб імам робив поясний уклін раніше вас, та піднімався з нього раніше за вас”. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: "Ваш рух за його рухом”, – а коли він (імам) скаже: "Почув Аллаг тих, хто вихваляє Його ", – то ви кажіть: "Господь наш! Вся хвала – тільки Тобі!", – адже Аллаг чує вас. Воістину, Аллаг, благословенний і величний, сказав вустами Свого Пророка (мир йому і благословення Аллага): "Почув Аллаг тих, хто вихваляє Його”, – а коли імам скаже “Аллагу акбар" і зробить земний уклін, то і ви кажіть “Аллагу акбар", та робіть земний уклін, але так, щоб імам робив земний уклін раніше за вас, та піднімався з нього раніше за вас!” – Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав: " Ваш рух за його рухом”. А коли ви будете сидіти в ташаггуді, то нехай першими словами вашими стануть: “Добрі вітання та молитви до Аллага! Мир тобі, о Пророк, і милість Аллага і Його благословення! Мир нам і всім праведним рабам Аллага! Я свідчу, що немає нічого гідного поклоніння, крім Аллага, і я свідчу, що Мухаммад – його раб і посланець".
[صحيح] - [رواه مسلم] - [صحيح مسلم - 404]
Якось сподвижник Абу Муса аль-Аш'арі (нехай буде задоволений ним Аллаг) був імамом в колективній молитві, і коли він був у ташаггуді, то хтось із тих, хто молився за ним, сказав: «В Корані молитва супроводжується праведністю та милостинею”, – і коли Абу Муса (нехай буде задоволений ним Аллаг) закінчив молитву, він повернувся до громади і запитав їх: “Хто з вас сказав: ”В Корані молитва супроводжується праведністю та милостинею ”. Ніхто не відповів йому, тому він повторив своє запитання ще раз. А коли ніхто не відповів і на цей раз, то Абу Муса (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказав: “Хаттане, можливо ти сказав це?” – він звернувся саме до нього через дружбу з ним, і розумінням, що цим він його не образить, проте ця ситуація змусить зізнатися справжнього винуватця. Але Хаттан заперечив свою причетність до цих слів, і сказав: “Я очікував, що ти будеш сварити мене за ці слова так, ніби я їх сказав". І тоді інший чоловік зізнався: “Я сказав це, і я не мав на увазі нічого, крім добра!” – і сказав Абу Муса, бажаючи вказати йому на благо: “Хіба ви не знаєте, що саме треба говорити в молитві? Потім Абу Муса розповів, що одного разу Пророк (мир йому і благословення Аллага) проповідував їм, пояснював положення їх релігії, і навчав їх як молитися, і Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав:
"Якщо ви будете молитися, то встаньте поряд один з одним в рівні ряди, і нехай один з вас стане керуючим в молитві (імамом), і якщо імам вимовить Такбірат аль-Іхрам (слова “Аллагу Акбар”, якими розпочинають молитву), то і ви скажіть те ж саме, а якщо він прочитає суру аль-Фатіха і закінчить її словами: "…а не шляхом тих хто під гнівом Твоїм, і не шляхом тих, хто заблукав " [аль-Фатіха: 7], то ви скажіть: “Амінь”, – якщо ви зробите так, то Аллаг відповість вам на вашу молитву.
А коли імам скаже: “Аллагу Акбар” і схилиться в поясний уклін, то і ви кажіть: “Аллагу Акбар”, і робіть поясний уклін. Імам повинен схилятися в поясний уклін перед вами, тож ні в якому разі не випереджайте його. Це пояснюється тим, що період, на який імам випередив вас у своєму поклоні, компенсується його очікуванням вас, тож періоди його і вашого поясних поклонів будуть однаковими.
Потім, якщо імам скаже: “Почув Аллаг тих, хто вихваляє Його,” – то ті, хто моляться позаду мають відповісти: “О Аллаг, Господь наш, вся хвала – тільки Тобі!” – якщо віруючі скажуть це, то Аллаг почує їхні молитви та їхні слова, бо Аллаг, Всемогутній, сказав язиком Свого Пророка: “Почув Аллаг тих, хто вихваляє Його”. Потім, якщо імам скаже “Аллагу Акбар” і зробить земний уклін, то віруючі за ним повинні також сказати “Аллагу Акбар”, і зробити земний уклін. Імам схиляється раніше за них, і випрямляється раніше за них. Період, на який імам випереджає їх у своєму поклоні, компенсується його очікуванням їх піся після того, як він підніметься з поклону, тож періоди його та їх земних поклонів будуть однаковими.
Якщо імам сяде в ташаггуд, то першими словами в ньому мають бути: "ат-Тахіяту ат-Тайібату ас-Салавату ліЛлягі", (всі вітання, найкращі і молитви – Аллагу), що означає: уся влада, і повноцінне життя, і велич належать тільки Аллагу, так само як і п'ять молитв на день – усе це завдяки Аллагу. Далі він каже: "Мир тобі, о Пророк, милість Аллага і Його благословення. І Мир нам і всім праведним рабам Аллага", – тож просіть Аллага про захист від будь-якої вади, зла, недосконалості та порочності. І ми особливо вшановуємо нашого Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллага) вітанням миру. Потім просимо миру для себе, і просимо його для всіх праведних рабів Аллага, які виконують свій обов'язок перед Аллагом Всемогутнім, і перед його рабами. А потім ми свідчимо, що немає ніякого божества, яке б заслуговувало на поклоніння, крім Аллага, і ми свідчимо, що Мухаммад – Його раб і посланець.