عَنْ ابْنِ عُمَرَ رَضيَ اللهُ عنهُما أَنَّهُ سَمِعَ رَسُولَ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ:
«مَا حَقُّ امْرِئٍ مُسْلِمٍ لَهُ شَيْءٌ يُوصِي فِيهِ، يَبِيتُ ثَلَاثَ لَيَالٍ، إِلَّا وَوَصِيَّتُهُ عِنْدَهُ مَكْتُوبَةٌ»، قَالَ عَبْدُ اللهِ بْنُ عُمَرَ رضي الله عنهما: «مَا مَرَّتْ عَلَيَّ لَيْلَةٌ مُنْذُ سَمِعْتُ رَسُولَ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ ذَلِكَ إِلَّا وَعِنْدِي وَصِيَّتِي».
المزيد
Абдуллаг ібн Умар (нехай буде задоволений Аллаг ним і його батьком) передає, що Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Хіба може мусульманин, у якого є майно для заповіту, дозволити собі провести навіть дві ночі без належно оформленого письмового заповіту?» Абдулла ібн Умар (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказав: «Відколи я почув ці слова від Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага), не минуло жодної ночі, щоб мій заповіт не був зі мною».
