عَنْ أَبِي رُقَيَّةَ تَمِيمِ بْنِ أَوْسٍ الدَّارِيِّ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ أَنَّ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ:
«الدِّينُ النَّصِيحَةُ» قُلْنَا: لِمَنْ؟ قَالَ: «لِلهِ وَلِكِتَابِهِ وَلِرَسُولِهِ وَلِأَئِمَّةِ الْمُسْلِمِينَ وَعَامَّتِهِمْ».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [الأربعون النووية: 7]
المزيــد ...
Передається від Абу Рукайї Таміма ібн Ауса ад-Дарі (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Пророк (мир йому і благословення Аллагa) сказав:
«Релігія — це щирість.» Ми запитали: «По відношенню до кого?» Він відповів: «По відношенню до Аллага, Його Книги, Його Посланця, правителів мусульман і до простих людей».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [الأربعون النووية - 7]
Пророк (мир йому і благословення Аллагa) повідомив, що релігія ґрунтується на щирості та правдивості, щоб її виконували так, як зобов'язав Аллаг, повністю, без недоліків чи обману. Пророка (мир йому і благословення Аллагa) запитали, кому слід виявляти щирість, і він відповів: По-перше: щирість по відношенню до Всевишнього Аллагa – це виявлення щирості в поклонінні лише Йому, уникання надання Йому співтоваришів, віра в Його панування, божественність, імена та якості, а також возвеличення Його наказів і заклик до віри в Нього. По-друге: щирість по відношенню до Його Писання – це віра в те, що Коран є Його Словом і останнім з Його Книг. Це означає, що ми повинні вірити в те, що Кораном Він скасував усі попередні закони, повинні звеличувати Коран, читати так, як слід, діяти згідно з його чіткими положеннями, приймати його неясні (муташабіг) аяти, захищати його від спотворених тлумачень, розмірковувати над його повчаннями, поширювати його знання і закликати до нього. По-третє: щирість по відношенню до Його Посланця Мухаммада (мир йому і благословення Аллагa) — це віра в те, що він останній із посланців. Це також означає, що ми повинні вірити в усе, з чим він прийшов, виконувати його накази та уникати того, що він заборонив. Наше поклоніння Аллагy має бути лише таким, яке він передав нам. Ми повинні звеличувати його права, поважати його, поширювати його заклик, ширити його закони та захищати його від звинувачень. По-четверте: щирість по відношенню до лідерів та правителів мусульман – це допомога їм у правдивих справах, відмова від оскарження їхньої влади, а також слухання та підкорення їм у покорі Аллагy. По-п'яте: щирість по відношенню до мусульман – це добре ставлення до них і заклик їх до найкращих рішень, утримання від нанесення їм шкоди, любити робити добро їм, а також співпраця з ними в благочесті та богобоязливості.