عَنْ أَبِي رُقَيَّةَ تَمِيمِ بْنِ أَوْسٍ الدَّارِيِّ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ أَنَّ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ:
«الدِّينُ النَّصِيحَةُ» قُلْنَا: لِمَنْ؟ قَالَ: «لِلهِ وَلِكِتَابِهِ وَلِرَسُولِهِ وَلِأَئِمَّةِ الْمُسْلِمِينَ وَعَامَّتِهِمْ».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [الأربعون النووية: 7]
المزيــد ...
Передається від Абу Рукайї Таміма ібн Ауса ад-Дарі, нехай буде задоволений ним Аллаг, що Пророк, мир йому і благословення Аллага, сказав:
«Релігія — це щирість.» Ми запитали: «По відношенню до кого?» Він відповів: «По відношенню до Аллага, Його Книги, Його Посланця, правителів мусульман і до простих людей».
[صحيح] - [رواه مسلم] - [الأربعون النووية - 7]
Пророк, мир йому і благословення Аллага, повідомив, що релігія тримається на щирості та правдивості, щоб її виконували так, як наказав Аллаг — повністю, без недбалості та без обману. Пророка, мир йому і благословення Аллага, запитали, кому належить виявляти щирість, і він відповів: По-перше: щирість щодо Всевишнього Аллага — це виявлення щирості в поклонінні лише Йому, уникнення надання Йому співтоваришів, віра в Його панування, Його божественність, Його імена та риси, а також звеличення Його наказів і заклик до віри в Нього. По-друге: щирість щодо Його Писання — це віра в те, що Коран є Його Словом і останньою з Його Книг; віра в те, що ним скасовано всі попередні закони; звеличення Книги Аллага; читання її так, як належить; дія відповідно до її чітких положень; повне прийняття її неясних аятів; захист її від спотворених тлумачень; взяття настанов із її повчань; поширення її знання та заклик до неї. По-третє: щирість щодо Його Посланця Мухаммада, мир йому і благословення Аллага, — це віра в те, що він є останнім із посланців; віра в усе, з чим він прийшов; виконання його наказів і уникнення його заборон; поклоніння Аллагу лише тим, що він приніс; звеличення його права; шанування його; поширення його заклику; поширення його Шаріату та усунення від нього неправдивих звинувачень. По-четверте: щирість щодо правителів мусульман — це допомога їм у правді, невиступання проти їхньої влади та слухняність їм у покорі Аллагу. По-п'яте: щирість щодо мусульман — це добре ставлення до них, заклик до добра, утримання від завдання їм шкоди, любов до того, щоб для них було благо, і співпраця з ними в благочесті та богобоязливості.