عَنْ أَمِيرِ المُؤْمِنِينَ أَبِي حَفْصٍ عُمَرَ بْنِ الخَطَّابِ رضي الله عنه قَالَ: سَمِعْتُ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَقُولُ:
«إنَّمَا الأَعْمَالُ بِالنِّيَّاتِ، وَإِنَّمَا لِكُلِّ امْرِئٍ مَا نَوَى، فَمَنْ كَانَتْ هِجْرَتُهُ إلَى اللَّهِ وَرَسُولِهِ فَهِجْرَتُهُ إلَى اللَّهِ وَرَسُولِهِ، وَمَنْ كَانَتْ هِجْرَتُهُ لِدُنْيَا يُصِيبُهَا أَوْ امْرَأَةٍ يَنْكِحُهَا فَهِجْرَتُهُ إلَى مَا هَاجَرَ إلَيْهِ».
[صحيح] - [رواه إماما المحدثين أبو عبد الله محمد بن إسماعيل بن إبراهيم بن المغيرة بن بردزبه البخاري، وأبو الحسين مسلم بن الحجاج بن مسلم القشيري النيسابوري في صحيحيهما اللذين هما أصح الكتب المصنفة] - [الأربعون النووية: 1]
المزيــد ...
Передається зі слів правителя правовірних, Абу Хафса ’Умара ібн аль-Хаттаба (нехай буде задоволений ним Аллаг), який сказав: «Я чув, як Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллаха) сказав:
«Воістину, вчинки (оцінюються) лише за намірами, і кожна людина отримає лише те, що мала намір отримати. Тож той, чия гіджра була заради Аллагa і Його Посланця, то його гіджра буде заради Аллагa і Його Посланця. А той, чия гіджра була заради мирського блага, яке він хотів отримати, або заради жінки, на якій він хотів одружитися, то гіджра його буде тільки заради того, до чого він здійснював гіджру».
[صحيح] - [رواه إماما المحدثين أبو عبد الله محمد بن إسماعيل بن إبراهيم بن المغيرة بن بردزبه البخاري وأبو الحسين مسلم بن الحجاج بن مسلم القشيري النيسابوري في صحيحيهما اللذين هما أصح الكتب المصنفة] - [الأربعون النووية - 1]
Пророк (мир йому і благословення Аллага) пояснив, що кожна справа відштовхується від її наміру, і це правило є загальним для всіх дій пов’язаних як з поклонінням так і з життям людини у побуті. Отже, той, хто має намір зробити щось, що принесе йому користь, то він не зможе отримати нічого більшого, ніж те що мав на меті, і не отримає ніякої винагороди зверху. Але той, хто має намір своїми діями наблизитися до Всемогутнього Аллага, то він, окрім результату своєї праці, ще отримає винагороду за намір наблизитися цими діями до Аллага, навіть якщо це буде лише прийняття їжі та питва.
Тоді, Пророк (мир йому і благословення Аллага) навів приклад, щоб показати великий вплив наміру на різницю результатів двох, на вигляд однакових, дій. Він (мир йому і благословення Аллага) пояснив, що кожен, хто мав намір переселитися і залишити свою батьківщину тільки заради вдоволення свого Господа, тоді, таке його переселення є відповідним до шаріату, і воно буде прийнятним від нього, а він – отримає винагороду за щирість свого наміру. Але той, хто мав на меті таке переселення, яке має принести йому певну земну вигоду, як заробіток чи престиж, чи торгівлю, чи одруження, – то він отримає від свого переселення лише те, що саме мав на меті, і не отримає ніякої винагороди зверху.