Hadith: Ступінь, до якої вони зрадили тебе, не послухалися тебе і збрехали тобі, буде вимірюватися тим, наскільки ти їх карав

عَنْ ‌عَائِشَةَ رضي الله عنها:
أَنَّ رَجُلًا قَعَدَ بَيْنَ يَدَيِ النَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالَ: يَا رَسُولَ اللهِ، إِنَّ لِي مَمْلُوكِينَ يَكْذِبُونَنِي وَيَخُونُونَنِي وَيَعْصُونَنِي، وَأَشْتُمُهُمْ وَأَضْرِبُهُمْ، فَكَيْفَ أَنَا مِنْهُمْ؟ قَالَ: «يُحْسَبُ مَا خَانُوكَ وَعَصَوْكَ وَكَذَّبُوكَ وَعِقَابُكَ إِيَّاهُمْ، فَإِنْ كَانَ عِقَابُكَ إِيَّاهُمْ بِقَدْرِ ذُنُوبِهِمْ كَانَ كَفَافًا، لَا لَكَ وَلَا عَلَيْكَ، وَإِنْ كَانَ عِقَابُكَ إِيَّاهُمْ دُونَ ذُنُوبِهِمْ كَانَ فَضْلًا لَكَ، وَإِنْ كَانَ عِقَابُكَ إِيَّاهُمْ فَوْقَ ذُنُوبِهِمُ اقْتُصَّ لَهُمْ مِنْكَ الْفَضْلُ»، قَالَ: فَتَنَحَّى الرَّجُلُ فَجَعَلَ يَبْكِي وَيَهْتِفُ، فَقَالَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: «أَمَا تَقْرَأُ كِتَابَ اللهِ: {وَنَضَعُ الْمَوَازِينَ الْقِسْطَ لِيَوْمِ الْقِيَامَةِ فَلا تُظْلَمُ نَفْسٌ شَيْئًا}، الْآيَةَ»، فَقَالَ الرَّجُلُ: وَاللهِ يَا رَسُولَ اللهِ، مَا أَجِدُ لِي وَلهُمْ شَيْئًا خَيْرًا مِنْ مُفَارَقَتِهِمْ، أُشْهِدُكَ أَنَّهُمْ أَحْرَارٌ كُلُّهُمْ.
[ضعيف] - [رواه الترمذي] - [سنن الترمذي: 3165]

Передається від ʼАїші (нехай буде задоволений нею Аллаг):
Один чоловік прийшов і сів перед Посланцем Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає миром) і сказав: «О Посланець Аллага, у мене є два раби, які брешуть мені, обманюють мене і не слухаються мене, і я лаю їх і б’ю. Тож яке моє положення щодо них?» Він сказав: «Ступінь, до якої вони зрадили тебе, не послухалися тебе і збрехали тобі, буде вимірюватися тим, наскільки ти їх карав. Якщо твоє покарання дорівнюватиме їхнім гріхам, і вони будуть однаковими, тоді нічого не буде ні тобі, ні проти тебе, але якщо ступінь твого покарання буде вище за їхні гріхи, то деякі твої винагороди будуть відібрані у тебе і віддані їм». Чоловік пішов і почав голосно плакати. Тоді Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає миром) сказав: «Ти повинен прочитати те, що Аллаг говорить у Своїй Книзі: {Ми покладемо терези справедливості в День Воскресіння, і жодна душа не буде скривджена ні найменшою мірою ... Навіть якщо вчинок важитиме як гірчичне зерно, то Ми принесемо його. Достатньо Нас як суддів.} [Сура аль-Анбія': 47]" Після цього чоловік сказав: "Клянусь Аллагом, о Посланець Аллага, я не бачу нічого кращого для себе і для них, ніж розлучитися з ними. Тож будь свідком, що вони всі вільні».
[صحيح] - [رواه الترمذي] - [سنن الترمذي - 3165]

Explanation

Один чоловік прийшов до Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає миром), скаржачись на погані вчинки його рабів щодо нього, і на те, що вони брехали йому, зраджували його в довірі, обманювали в угодах і не слухалися його команд, а він ображав їх словами і бив їх у відповідь щоб виховати їх. Тому він запитав Пророка (нехай благословить його Аллаг і вітає миром) про його положення щодо них в День Воскресіння? Він (нехай благословить його Аллаг і вітає миром) сказав: «Ступінь, до якої вони зрадили тебе, не послухалися тебе і збрехали тобі, буде вимірюватися тим, наскільки ти їх карав, якщо твоє покарання дорівнюватиме їхнім гріхам, і вони будуть однаковими, тоді нічого не буде ні тобі, ні проти тебе, але якщо ступінь твого покарання буде буде меньшою за їх провини перед тобою, то тоді правда буде на твоїй стороні, і тобі дістанеться щось із їх винагород, але якщо ступінь твого покарання буде вище за їхні гріхи, то деякі твої винагороди будуть відібрані у тебе і віддані їм.» Почувши це, чоловік пішов і почав голосно плакати. Тоді Посланець Аллага (нехай благословить його Аллаг і вітає миром) сказав: «Хіба ти не читаєш Книгу Аллага, де Він говорить: {Ми покладемо терези справедливості в День Воскресіння, і жодна душа не буде скривджена ні найменшою мірою ... Навіть якщо вчинок важитиме як гірчичне зерно, то Ми принесемо його. Достатньо Нас як суддів.} Тож ніхто не зазнає жодної кривди в День Воскресіння, і терези між людьми будуть справедливими.Тоді чоловік сказав: “Клянусь Аллагом, о Посланець Аллага, я не можу знайти нічого кращого для себе та для них, ніж розлучитися з ними та відпустити, і залишити їх. Тож будь свідком, що вони всі вільні. Страх розплати і страждань. Так він вчинив від усвідомлення небезпеки для себе перед розрахунком і страхом перед карою Аллага.