Hadith: :

عَنْ أَبِي سَعِيدٍ الْخُدْرِيِّ رضي الله عنه قَالَ:
كُنَّا نُخْرِجُ إِذْ كَانَ فِينَا رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ زَكَاةَ الْفِطْرِ، عَنْ كُلِّ صَغِيرٍ وَكَبِيرٍ، حُرٍّ أَوْ مَمْلُوكٍ، صَاعًا مِنْ طَعَامٍ، أَوْ صَاعًا مِنْ أَقِطٍ، أَوْ صَاعًا مِنْ شَعِيرٍ، أَوْ صَاعًا مِنْ تَمْرٍ، أَوْ صَاعًا مِنْ زَبِيبٍ، فَلَمْ نَزَلْ نُخْرِجُهُ حَتَّى قَدِمَ عَلَيْنَا مُعَاوِيَةُ بْنُ أَبِي سُفْيَانَ رضي الله عنه حَاجًّا، أَوْ مُعْتَمِرًا فَكَلَّمَ النَّاسَ عَلَى الْمِنْبَرِ، فَكَانَ فِيمَا كَلَّمَ بِهِ النَّاسَ أَنْ قَالَ: إِنِّي أَرَى أَنَّ مُدَّيْنِ مِنْ سَمْرَاءِ الشَّامِ، تَعْدِلُ صَاعًا مِنْ تَمْرٍ، فَأَخَذَ النَّاسُ بِذَلِكَ، قَالَ أَبُو سَعِيدٍ: فَأَمَّا أَنَا فَلَا أَزَالُ أُخْرِجُهُ كَمَا كُنْتُ أُخْرِجُهُ، أَبَدًا مَا عِشْتُ.
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح مسلم: 985]

Абу Са'ід аль-Худрі (нехай буде задоволений ним Аллаг) передає:
"За життя Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) ми виплачували закят аль-фітр за кожного: за дитину і дорослого, вільного і раба, у розмірі са'а їстівного – тобто са'а сушеного сиру, або са'а ячменю, або са'а фініків, або са'а родзинок. Так ми чинили, доки не приїхав Муавія ібн Абу Суф'ян (нехай буде задоволений ним Аллаг) для здійснення хаджу або 'умри. Він звернувся до людей з мінбару і серед іншого сказав: «Воістину, я вважаю, що два мудда пшениці Шама відповідають одному са'а фініків». І люди почали чинити згідно з його думкою". Абу Са'ід сказав: «Що ж стосується мене, то я завжди буду виплачувати його так, як виплачував, до кінця життя».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح مسلم - 985]

Explanation

За часів пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллага) і праведних халіфів після нього люди віддавали як закят аль-фітр за кожного – чи то дитина, чи дорослий – один са'а продуктів. Їхньою основною їжею були ячмінь, родзинки, сушений сир і фініки. Са'а становить чотири мудди, а мудд дорівнює об'єму складених разом (тобто ковшиком) долонь чоловіка середньої статури. Коли Муавія (нехай буде задоволений ним Аллаг) прибув до Медини як халіф, а на той час якраз стала дуже поширеною пшениця Шама, і, звертаючись до людей з промовою, він сказав: «Воістину, я вважаю, що два мудда (тобто половина са'а) пшениці Шама відповідають одному са'а фініків». І люди почали чинити згідно з цими його словами. Абу Са'ід аль-Худрі (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказав: «Що ж стосується мене, то я завжди буду виплачувати його так, як виплачував за часів Пророка (мир йому і благословення Аллага), до кінця днів моїх».

Benefits from the Hadith

1. Хадіс пояснює, що за часів Пророка (мир йому і благословення Аллага) закят аль-фітр становив один са'а їстівних продуктів, незалежно від їхнього виду чи вартості.
2. Будь-яка їжа, якою харчуються люди, може бути віддана як закят аль-фітр. Чотири згадані категорії були виділені тому, що саме вони становили основу раціону людей за часів Пророка (мир йому і благословення Аллага).
3. Віддавати закят аль-фітр грошима чи будь-якими іншими неїстівними речами не дозволяється.
4. Ан-Нававі сказав у своєму коментарі до «Сахіху» Мусліма: "Якщо сподвижники розійшлися в думках щодо якогось питання, то ми не ставимо слова одних вище за слова інших. Натомість ми звертаємося до іншого доказу. Ми виявили, що як явний зміст хадісів, так і аналогія вказують на те, що для пшениці обов'язковим є один са'а, так само як і для інших продуктів. І слідувати цьому встановленню є обов'язковим".
5. Ібн Хаджар сказав: «У хадісі Абу Са'їда ми бачимо те, як він неухильно слідував залишеному Пророком (мир йому і благословення Аллага) та незмінно дотримувався цього, і не вдавався до іджтігаду, якщо був текст [Корану або Сунни]. А у вчинку Му'авії та злагоді людей з ним ми бачимо вказівку на дозволеність іджтігаду та його похвальність. Однак, слід пам'ятати, що якщо вже існує прямий текст (з Корану чи Сунни), іджтігад не може бути взятий до уваги».