عَنْ أَبِي سَعِيدٍ الْخُدْرِيِّ رضي الله عنه قَالَ:
كُنَّا نُخْرِجُ إِذْ كَانَ فِينَا رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ زَكَاةَ الْفِطْرِ، عَنْ كُلِّ صَغِيرٍ وَكَبِيرٍ، حُرٍّ أَوْ مَمْلُوكٍ، صَاعًا مِنْ طَعَامٍ، أَوْ صَاعًا مِنْ أَقِطٍ، أَوْ صَاعًا مِنْ شَعِيرٍ، أَوْ صَاعًا مِنْ تَمْرٍ، أَوْ صَاعًا مِنْ زَبِيبٍ، فَلَمْ نَزَلْ نُخْرِجُهُ حَتَّى قَدِمَ عَلَيْنَا مُعَاوِيَةُ بْنُ أَبِي سُفْيَانَ رضي الله عنه حَاجًّا، أَوْ مُعْتَمِرًا فَكَلَّمَ النَّاسَ عَلَى الْمِنْبَرِ، فَكَانَ فِيمَا كَلَّمَ بِهِ النَّاسَ أَنْ قَالَ: إِنِّي أَرَى أَنَّ مُدَّيْنِ مِنْ سَمْرَاءِ الشَّامِ، تَعْدِلُ صَاعًا مِنْ تَمْرٍ، فَأَخَذَ النَّاسُ بِذَلِكَ، قَالَ أَبُو سَعِيدٍ: فَأَمَّا أَنَا فَلَا أَزَالُ أُخْرِجُهُ كَمَا كُنْتُ أُخْرِجُهُ، أَبَدًا مَا عِشْتُ.
المزيد
Абу Са'ід аль-Худрі (нехай буде задоволений ним Аллаг) передає:
"За життя Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага) ми виплачували закят аль-фітр за кожного: за дитину і дорослого, вільного і раба, у розмірі са'а їстівного – тобто са'а сушеного сиру, або са'а ячменю, або са'а фініків, або са'а родзинок. Так ми чинили, доки не приїхав Муавія ібн Абу Суф'ян (нехай буде задоволений ним Аллаг) для здійснення хаджу або 'умри. Він звернувся до людей з мінбару і серед іншого сказав: «Воістину, я вважаю, що два мудда пшениці Шама відповідають одному са'а фініків». І люди почали чинити згідно з його думкою". Абу Са'ід сказав: «Що ж стосується мене, то я завжди буду виплачувати його так, як виплачував, до кінця життя».
