Hadith: . : :

عَنْ زَيْدِ بْنِ ثَابِتٍ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ قَالَ:
تَسَحَّرْنَا مَعَ النَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، ثُمَّ قَامَ إِلَى الصَّلاةِ، قُلْتُ: كَمْ كَانَ بَيْنَ الأَذَانِ وَالسَّحُورِ؟ قَالَ: قَدْرُ خَمْسِينَ آيَةً.
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 1921]

[Анас ібн Малік (нехай буде задоволений ним Аллаг) передає:] "Зейд ібн Сабіт (нехай буде задоволений ним Аллаг) сказав:
«Одного разу ми здійснили сухур разом із Пророком (мир йому і благословення Аллага), після чого він приступив до молитви». Я запитав [Зейда]: «А скільки часу минуло між азаном і сухуром?» Він відповів: «Стільки, скільки вистачило б для того, щоб прочитати п'ятдесят аятів»".
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 1921]

Explanation

Кілька сподвижників (нехай буде вдоволений ними Аллага) здійснили сухур разом із пророком Мухаммадом (мир йому і благословення Аллага), після чого Пророк (мир йому і благословення Аллага) піднявся і приступив до ранкової молитви. І Анас запитав Зейда ібн Сабіта (нехай буде задоволений ним Аллаг): «Скільки часу минуло між завершенням сухура й азаном?» Зейд (нехай буде задоволений ним Аллаг) відповів: «Стільки, скільки вистачило б, щоб прочитати п'ятдесят середніх аятів, не дуже довгих і не дуже коротких, не дуже швидко й не дуже повільно».

Benefits from the Hadith

1. Бажано відкласти сухур до світанку, тому що чим пізніше він буде відкладений, тим більша користь для організму від нього і тим корисніше він буде для організму протягом дня.
2. Сподвижники прагнули проводити час із Пророком (мир йому і благословення Аллага), щоб вчитися у нього.
3. Добре ставлення Пророка (мир йому і благословення Аллага), адже він їв разом із ними.
4. Час посту починається з настанням світанку.
5. Його слова «А скільки часу минуло між азаном і сухуром?» мають на увазі: між сухуром і оголошенням про початок молитви (ікамат), оскільки в іншому хадісі сказано: «Скільки часу минуло між тим, як вони закінчують сухур, і тим, як розпочинають молитву» А хадіси роз'яснюють один одного.
6. Аль-Мухалляб сказав: «У хадісі ми бачимо вимірювання часу тривалістю фізичних дій. Араби мали звичай визначати час тривалістю деяких дій, і казали, наприклад: "Стільки, скільки вистачить, щоб подоїти вівцю" або: "Стільки, скільки вистачить, щоб зарізати верблюдицю". Зейд відійшов від цього звичаю і використовував як мірило читання аятів, вказавши таким чином, що цей час був часом поклоніння Аллагу за допомогою читання Корану. А якби вони вимірювали час не тривалістю дій, то він би сказав, наприклад: "Стільки, скільки потрібно, щоб пройти таку-то відстань" або: "Третину або п'яту частину години"».
7. Ібн Абу Джамра сказав: «Пророк (мир йому і благословення Аллага) завжди обирав те, що було легше для його громади, і чинив відповідно. Адже якби він не робив сухур, вони б наслідували його приклад, і це створило б труднощі для декого. Так само, якби він робив сухур посеред ночі, це також викликало б труднощі, особливо для тих, кого долає сон, і вони ризикували б проспати ранкову молитву або мусили б щосили примушувати себе бути бадьорими».