عَنْ أَبِي مُوسَى رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ قَالَ: قَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ:
«مَثَلُ الَّذِي يَذْكُرُ رَبَّهُ وَالَّذِي لاَ يَذْكُرُ رَبَّهُ، مَثَلُ الحَيِّ وَالمَيِّتِ»، ولفظ مسلم: «مَثَلُ الْبَيْتِ الَّذِي يُذْكَرُ اللهُ فِيهِ، وَالْبَيْتِ الَّذِي لَا يُذْكَرُ اللهُ فِيهِ، مَثَلُ الْحَيِّ وَالْمَيِّتِ».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري: 6407]
المزيــد ...
Абу Муса аль-Аш'арі (нехай буде задоволений ним Аллаг) передає, що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Той, хто поминає Господа свого, і той, хто не поминає Господа свого, подібні до живого й мертвого». А у версії Мусліма говориться: «Дім, у якому згадують Аллага, і дім, у якому не згадують Аллага, подібні до живого й мертвого».
[صحيح] - [متفق عليه] - [صحيح البخاري - 6407]
Пророк Мухаммад (мир йому та благословення Аллага) роз'яснив відмінності між тим, хто згадує Всевишнього Аллага, і тим, хто не згадує Його. Ці відмінності подібні до відмінностей між живим і мертвим — як у користі, яку кожен може принести, так і в їхньому вигляді. Той, хто поминає Господа свого, подібний до живого: його зовнішність прикрашена світлом життя, а внутрішній світ – світлом знання, і в ньому є користь. А той, хто не згадує Аллагa, подібний до мертвого: його зовнішність має спотворений вигляд, а внутрішність – нікчемна, і в ньому немає користі.
Так само і дім називається живим, якщо його мешканці поминають Аллага, а в іншому випадку його можна назвати мертвим, тому що мешканці його не поминають Аллага. І хоча цим описом описаний будинок, насправді він характеризує його мешканців.